Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лоптати
лоптіти
лоптячка
лопух
лопухатий
лопуховий
лопухуватий
лопуцьок
лопушаний
лопушина
лопушиння
лопушистий
лопушник
лопушок
лопушшя
лосенько
лоск
лоскати
лоскирька
лоскиря
лоскіт
лосковитий
лоском
лоскотання
лоскотарка
лоскотати
лоскотниця
лоскотно
лоскотуха
лосняти
лось
лосьовий
лотай
лотаття
лотать
лоташ
лотик
лотоки
лоточок
лотошити
лотр
лотра
лотрик
лотровський
лох
лохина
лохматий
лохматний
лохнути
лоцман
лоцманський
лоцот
лоша
лошак
лошатко
лошатна
лошачок
лошиня
лошиця
лощина
лощитися
лощовина
лоюватий
лоюватіти
луб
лубарь
лубка
лубок
лубочок
лубуватий
луб'я
луб'яний
луб'янка
луг
лугарик
лугарь
лугарювати
луговий
луговина
луда
лудан
лудина
лудити
лудіння
луженько
лужина
лужити
лужок
лузавий
лузан
лузанець
лузання
лузати
лузатися
лузга
лузгати
лук
лука
лукавий
лукавити
лукавник
лукавнувати
лукаво
лукавство
лукань
луковатий
луковина
лулукати
лулуснути
лулусь!
лун
луна
лунавий
лунання
лунати
лунина
лунути
лунчак
лунь
луп
Безконешниця, -ці, ж. 1) = безконечник 2. 2) Сказка, безконечно повторяемая черезъ соединеніе конца ея съ началомъ.
Гарцівниця, -ці, ж. 1) Шалунья. На всю губу гарцівниця в людях і в господі. Мкр. ІІ. 30. 2) Плясунья.
Господа́рити, -рю, -риш, гл. = Господарювати. Нема там нікого, сам як прийде, сам і господарить як хоче. Драг. 81. Козаченьки в Волощині господарити хотять. Млр. л. сб. 183, 184.
Китвиця, -ці, ж. Деревянный цилиндръ, подкладываемый подъ рычагъ, которымъ поднимаютъ мельничный жерновъ для ковки послѣдняго. Мык. 481. Cм. кітвиця.
Нестатечність, -ности, ж. 1) Бѣдность. 2) Непостоянство.
Описовий, -а, -е. Описательный. Желех.
Охлянути Cм. охлясти.
Ставидло, -ла, с. 1) = ставище. Лубен. у. На ставидлі коні пасуться. 2) Вешнякъ (у шлюза), подъемная дверь, шлюзъ (въ прудѣ).
Тростянка, -ки, ж. пт. Sylvia arundinacea. Шейк. Вх. Пч. 14.
Цендибор, -ра, м. Коловоротъ, родъ сверла. Кіев. г.
Нас спонсорують: