Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лоптати
лоптіти
лоптячка
лопух
лопухатий
лопуховий
лопухуватий
лопуцьок
лопушаний
лопушина
лопушиння
лопушистий
лопушник
лопушок
лопушшя
лосенько
лоск
лоскати
лоскирька
лоскиря
лоскіт
лосковитий
лоском
лоскотання
лоскотарка
лоскотати
лоскотниця
лоскотно
лоскотуха
лосняти
лось
лосьовий
лотай
лотаття
лотать
лоташ
лотик
лотоки
лоточок
лотошити
лотр
лотра
лотрик
лотровський
лох
лохина
лохматий
лохматний
лохнути
лоцман
лоцманський
лоцот
лоша
лошак
лошатко
лошатна
лошачок
лошиня
лошиця
лощина
лощитися
лощовина
лоюватий
лоюватіти
луб
лубарь
лубка
лубок
лубочок
лубуватий
луб'я
луб'яний
луб'янка
луг
лугарик
лугарь
лугарювати
луговий
луговина
луда
лудан
лудина
лудити
лудіння
луженько
лужина
лужити
лужок
лузавий
лузан
лузанець
лузання
лузати
лузатися
лузга
лузгати
лук
лука
лукавий
лукавити
лукавник
лукавнувати
лукаво
лукавство
лукань
луковатий
луковина
лулукати
лулуснути
лулусь!
лун
луна
лунавий
лунання
лунати
лунина
лунути
лунчак
лунь
луп
Архи́в, -ва, м. и архи́ва, -ви, ж. Архивъ. В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти. О. 1862. VII. 62, 63.
Наревти́, -реву, -веш, гл. Наревѣть. А нам про се пороги наші инші надії й міркування наревли. К. ПС. 136.
Неділя, -лі, ж. Воскресенье. Ще як прийде суботонька, я змиюся, росчешуся, а в неділю приберуся. Мет. 76. Породила мене мати у святу неділю. Мет. Ум. неділенька, неділечка, неділонька. з неділі. Съ понедѣльника начиная. Ні, на сьому тиждні вже не ткатиму, з неділі почну. Черниг. у. А з неділі вже й Петра. Св. Л. 130.
Панчішка, панчішечка, -ки, ж. Ум. отъ панчоха.
Повповати, -ва́ю, -єш, гл. Понадѣяться. На кого ти, Химочко, повповала, що ти собі Марочка сподобала? Грин. ІІІ. 460.
Пообгодовувати, -вую, -єш, гл. Обкормить (многихъ). Це ви нас так пообгодовуєте, що й завтра не схочеться. Богодух. у.
Рибачити, -чу, -чиш, гл. = рибалчити. Вх. Зн. 59.
Рясота, -ти, ж. = ряснота. Черк. у. Там груші — рясота, аж гілля гнуть. Св. Л. 205. Там рясота така, що гілля підперай. Камен. у. Обь одеждѣ: обиліе складокъ. Оце вже я спереду мало рясоти пустила, бо під хвартухом, а щоб іззаду рясніша була спідниця. Пирят. у. Въ нижеслѣд. примѣрѣ: полнота. Молодик, молодик, тобі вповні, мені на здоров'ї, тобі рясота, мені красота. Грин. II. 316.
Сватба, -би, ж. соб. Всѣ участвующіе въ свадебномъ обрядѣ, за исключеніемъ новобрачныхъ и ихъ родителей. Вх. Лем.
Ходити, -джу, -диш, гл. 1) Ходить. Не ходи, козаче, по над берегами, не суши дівчини чорними бровами. Н. п. ходи, ходім, ходіть! Иди, пойдемъ, пойдемте! Біжи лишень сюди, Марусечко, до нас! Ходи, не соромся! МВ. І. 17. Ходім повінчаймось, моє серденятко. Мет. 27. Ѣздить въ дорогу. Та вдарили зразу у великий дзвін: се ж по тому чумакові, що ходив на Дін. Рудч. Чп. 157. Плавать по водѣ. Од гатки до гатки ходить по Росі важкий порон на товстій кодолі. Левиц. І. 94. Вообще двигаться (о снарядахъ, машинахъ). Ходить у ставках спідній навій. Шух. І. 255. 2) Находиться, пребывать. У тяжкому недузі ви ходите. К. ЧР. 194. 3)в чо́му. Быть одѣтымъ какъ, одѣваться какъ. Ходимо в латаній одежі. Левиц. І. 101. 4)коло чо́го. Заботиться о чемъ, ухаживать за чѣмъ. У нас не знають, як лучче доглядати худобу, ходити коло неї не вміють. Дещо. У нас, сину, нема коло чого й ходити, нам самим нічого їсти. Грин. II. 72. Хиба ти мужичка, чи що, що б коло свиней ходити. Св. Л. 11. 5)дитиною. Быть беременной. Борз. у. Я тоді оцією дівчиною ходила. Черн. у. Ні однією дитиною не було їй так важко ходити. Грин. II. 8. А я другою дівчиною ходила, третього дня і знайшла. Г. Барв. 284. 6)до вітру. Испражняться. Лебед. у. 7)на́висом біля ко́го. Неотступно ходить за кѣмъ. Н. Вол. у. 8)під обухом. Находиться подъ страхомъ за свою участь. Н. Вол. у. 9)по правді. Поступать правдиво, служить правдой. Я кождому було по правді хожу. Федьк. 10)своїм робом. Дѣйствовать, поступать по своему, самостоятельно. Cм. еще роб. 11)утяжі́. Быть беременной. Жінка тоді у тяжі ходила. Канев. у. 12)ходором. Дрожать, быть въ движеніи, волноваться. Плечі й груди аж ходором ходять. Левиц. І. 133. Од гучних мазурок ходять ходором палати. К. Досв. 22. Перед паном Хведором ходить жид ходором, і задком, і передком перед паном Хведірком. Шевч. 138. Дивись, як ходором заходив, мов опарений. Полт. г. Ум. ходи́тоньки, ходуні, ходусі, ходусеньки. Мої любі вечерниченьки! вже ж бо мі на вас не ходитоньки, з панянками не дружитоньки. О. 1862. IV. 4. (Н. п.).
Нас спонсорують: