Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лоптати
лоптіти
лоптячка
лопух
лопухатий
лопуховий
лопухуватий
лопуцьок
лопушаний
лопушина
лопушиння
лопушистий
лопушник
лопушок
лопушшя
лосенько
лоск
лоскати
лоскирька
лоскиря
лоскіт
лосковитий
лоском
лоскотання
лоскотарка
лоскотати
лоскотниця
лоскотно
лоскотуха
лосняти
лось
лосьовий
лотай
лотаття
лотать
лоташ
лотик
лотоки
лоточок
лотошити
лотр
лотра
лотрик
лотровський
лох
лохина
лохматий
лохматний
лохнути
лоцман
лоцманський
лоцот
лоша
лошак
лошатко
лошатна
лошачок
лошиня
лошиця
лощина
лощитися
лощовина
лоюватий
лоюватіти
луб
лубарь
лубка
лубок
лубочок
лубуватий
луб'я
луб'яний
луб'янка
луг
лугарик
лугарь
лугарювати
луговий
луговина
луда
лудан
лудина
лудити
лудіння
луженько
лужина
лужити
лужок
лузавий
лузан
лузанець
лузання
лузати
лузатися
лузга
лузгати
лук
лука
лукавий
лукавити
лукавник
лукавнувати
лукаво
лукавство
лукань
луковатий
луковина
лулукати
лулуснути
лулусь!
лун
луна
лунавий
лунання
лунати
лунина
лунути
лунчак
лунь
луп
Данцівни́к, -ка́, м. Танцоръ. Шух. І. 33.
Ді́ти, -те́й, с. мн. отъ дитя. Дѣти. Діти! діти! Добре з вами в літі, а зімувати — горювати. Ном. № 557. Прийми, мила, хоч малії діти! — Ой не хочу я дітей приймати, будеш, милий, і сам годувати. Мет. 266. З діте́й вихо́дити. Выходить изъ дѣтскаго возраста. Діла небагато в Насті: ще тоді вона з дітей виходила. МВ. ІІ. 36. Ум. Ді́тки, ді́тоньки, ді́точки. Твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть. Ном. № 337. Дітки, ще короткий час я з вами. Єв. І. XIII. 33. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатися. МВ. ІІ. 17.
Домня́ти, -ну́, -не́ш, гл. = дом'яти.
Лите́рний віз. = літерний віз.
Лобі́дка, -ки, ж. Ум. отъ лобода. ЗЮЗО. I. 113.
Патрон, -на, м. 1) Патронъ. І торбинка з сухарами, і муниця з патронами. Чуб. V. 970. 2) Патронъ, покровитель. 3) Святой, имени котораго посвящена церковь. О. 1861. XI. 108.
Подружина, -ни, ж. Подруга. Чи бачила, подружино, мого чорнобрівця? Мил. 70.
Покаплунити, -ню, -ниш, гл. Выхолостить (многихъ).
Уїдатися, -даюся, -єшся, сов. в. уїстися, уїмся, уїсися, гл. 1) Наѣдаться, наѣсться. Ані я в'ївся, ані я впився. Ном. № 1558. 2) Въѣдаться, въѣсться, врѣзываться, врѣзаться. Обручка в'їлася в палець. Воно так йому в тіло в'їлось. Рудч. Ск. II. 70. 3) Приставать, пристать, привязываться, привязаться, придираться. Собаки в'їдаються. МУЕ. ІІІ. 127.
Шпіг, -га, м. = шпиг. К. ЧР. 112. Пришили у наше село два шпіги підослані від ляхів. Овруч. у.
Нас спонсорують: