Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лоптати
лоптіти
лоптячка
лопух
лопухатий
лопуховий
лопухуватий
лопуцьок
лопушаний
лопушина
лопушиння
лопушистий
лопушник
лопушок
лопушшя
лосенько
лоск
лоскати
лоскирька
лоскиря
лоскіт
лосковитий
лоском
лоскотання
лоскотарка
лоскотати
лоскотниця
лоскотно
лоскотуха
лосняти
лось
лосьовий
лотай
лотаття
лотать
лоташ
лотик
лотоки
лоточок
лотошити
лотр
лотра
лотрик
лотровський
лох
лохина
лохматий
лохматний
лохнути
лоцман
лоцманський
лоцот
лоша
лошак
лошатко
лошатна
лошачок
лошиня
лошиця
лощина
лощитися
лощовина
лоюватий
лоюватіти
луб
лубарь
лубка
лубок
лубочок
лубуватий
луб'я
луб'яний
луб'янка
луг
лугарик
лугарь
лугарювати
луговий
луговина
луда
лудан
лудина
лудити
лудіння
луженько
лужина
лужити
лужок
лузавий
лузан
лузанець
лузання
лузати
лузатися
лузга
лузгати
лук
лука
лукавий
лукавити
лукавник
лукавнувати
лукаво
лукавство
лукань
луковатий
луковина
лулукати
лулуснути
лулусь!
лун
луна
лунавий
лунання
лунати
лунина
лунути
лунчак
лунь
луп
Бічко, -ка (с.?) = клюсак. Вх. Зн. 26.
Бунтовник, -ка, м. Бунтовщикъ. К. ЧР. 411. Лихі бунтівники, перевертні щоденні. К. Псал. 177.
Здійма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. здійня́ти, -йму́, -ме́ш, гл. 1) Снимать, снять. За рученьку візьме, золот перстень здійме. Мет. 299. Не здіймай з мене, дідусю, шкури. Рудч. Ск. II. 15. На поріг ступає, шапочку здіймає. Лавр. 109. 2) Поднимать, поднять. Гуки до Бога здіймає, Господа з небес благає. Мет. 417. Ой казав Криворук, що не здійме орда рук. Орда руки ізняла і козака заняла. Н. п. Здійміть очі ваші. Єв. І. IV. 35.
Позамуровувати, -вую, -єш, гл. 1) Задѣлать камнемъ, кирпичемъ (во множествѣ). Де були вікна, — позамуровував. 2) Засыпать снѣгомъ; покрыть окна слоемъ снѣга и льда. Мир. ХРВ. 57. Мороз вікна позамуровував. Сим. 232. Деякі хати зовсім позаносило, позамуровувало. Мир. Пов. І. 112.
Родачка, -ки, ж. Родственница.
Стром, -му, м. 1) Фруктовое дерево. Угор. 2) Крутизна.
Учений, -а, -е. Ученый. Вченому світ, а невченому тьма. Ном. № 6015.
Хлипавка, -ки, ж. Клапанъ (въ музык. инструментѣ). Харьк. г.
Хрупотіти, -почу, -тиш, гл. = хрупостіти. Чую, щось хрупотить по снігу, — підмерзло за ніч. Камен. у. Хрупотіло щось на улиці по снігу, — то він і йшов. Черк. у.
Шпіг, -га, м. = шпиг. К. ЧР. 112. Пришили у наше село два шпіги підослані від ляхів. Овруч. у.
Нас спонсорують: