Ара́бщина, -ни, ж. Арабскіе языкъ и литература, также вообще что-либо арабское. Такъ, къ заглавію одного изъ своихъ стихотвореній Кулишъ прибавляетъ: Взо́ром арабщини, т. е. подражаніе арабскому.
Верч, -ча, м.
1) Свертокъ, пучекъ.
2) Небольшая булочка съ шишкой посрединѣ. Ее даютъ старости на свадьбѣ, чтобы впустили въ дворъ. Ум. верчик, верчичок. Що за той верчичок шпалер?
Жасну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Пугнуть.
Мо́лоди и молоді, -дів, мн. Небольшіе облачка на небѣ. Молоди встають, а Бог дощу має. Молоді високо ходять. (Признакъ хорошей погоды).
Наги́й, -а́, -е́ Нагой, голый. Аби душа сита та тіло не наю.
Нахватитися, -хвачуся, -тишся, гл. Быстро явиться, подоспѣть. Нахватився до моці, та обі оці. аж тут і світ нахватився. Начало свѣтать. Світова зірочка нахватилась.
Обляскати, -каю, -єш, гл. = обляпати. Я так обляскала у віск запаску.
Потрудити, -джу́, -диш, гл. Затруднить, побезпокоить. Попа до себе потрудили.
Уїдно́сталь, нар. = В одно́сталь.
Шкряботіти, -чу́, -ти́ш, гл. Царапать, скресть. Діду, діду! щось до нас у двері шкряботить.