Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лакейка
лакейський
лакейча
лакейчук
лакерда
лакеювати
лакеюватий
лакиза
лакітка
лакований
лакодан
лакомий
лакомина
лакомити
лакомитися
лакомо
лакомство
лакостки
лакувати
лакуза
лакузитись
лакузка
лала
ламаний
ламанина
ламаниця
ламанка
ламання
ламанці
ламань
ламати
ламатися
ламкий
лампада
лампаш
ламучий
лан
ланва
ланець
ланина
ланка
ланове
лановий
ланок
лантух
лантуховатий
лантуховий
лантушина
лантушище
лантушка
лантушок
ланц
ланцювати
ланцюг
ланцюга
ланцюговий
ланцюжок
ланча
лань
ланя
лап!
лапа
лапай
лапанина
лапання
лапанчик
лапати
лапатий
лапатися
лапик
лапики
лапичка
лапка
лапко
лапнути
лапоть
лапоць
лапочка
лапсердак
лапуватий
лапуза
лапу-лапу
лапун
лас
ласач
ласий I
ласий II
ласити
ласитися
ласиця
ласівка
ласій I
ласій II
ласка
ласкав
ласкавець
ласкавий
ласкавість
ласкаво
ласний
ласно
ласновенький
ласо
ласогуб
ласочка
ласощ
ласощохлист
ластитися
ластівеня
ластівка
ластівчики
ластів'я
ластів'ячий
ластка
ластовень
ластовиний
ластовиння
ластовиця
ласування
ласувати
Відай, нар. Вѣроятно, должно быть. Ой відав ти слабий, хорий. Гол. І. 82. Болить мені головонька відай же я вмру. Гол. І. 103.
Віднаходитися, -джуся, -дишся, сов. в. віднайтися, -йдуся, -дешся, гл. Вновь находиться, найтися. Желех.
Зознаватися, -наю́ся, -єшся, гл. = зізнаватися.
Лю́дяний, -а, -е. Гуманный, привѣтливый въ обращенія. О. Гервасій... вийшов пан-отцем простим, людяним. Св. Л. 17. 2) Человѣческій, свойственный порядочному человѣку, настоящій. У нього і скотини людяної чорт-ма. У багача і одежа людяна.
Персона, -ни, ж. Персона, особа, лицо. Не гуляй же, сину, із панами та з великими персонами. Чуб. V. 102.
Повстяники, -ків, м. мн. Валенки. Кременч. у.
Посновиґати, -гаю, -єш, гл. Посновать, пошататься. Свиня у панський двір залізла, посновиґала там. Гліб. 39.
Рахувати, -хую, гл. 1) Считать, разсчитывать, вычислять. Гроші рахувати. Грин. III. 396. Рахувати сир, масло, то й вареників не їсти. Ном. Тернові очка звізди рахують. Чуб. 2) Разсчитывать, взвѣшивать, обдумывать. Чуб. II. 22. Тут довго тяжко рахували. Котл. Ен. II. 34. А козаки гляділи, у вічі вбачали, проміж себе рахували. Макс.
Солодун, -на, м. = солодій. Лохв. у.
Трутнів, -нова, -ве Относящійся, свойственный трутню. трутнева матка. Пчела, способная класть яички только на трутней.
Нас спонсорують: