Веліти, -лю, -лиш, гл. Велѣть, приказывать, приказать. Ой чому не прийшов, чому не приїхав, як я тобі, серденько, веліла? не веліти. Не позволить, не велѣть, запретить. Мені мати не велить з тобою, серце, говорить. Не велять ходити, дівчини любити. Я не велю милому журитися.
Відлегло нар. Отдаленно.
Володарька, -ки, ж. Владѣтельница, владѣлица.
Гірловий, -а, -е. Относящійся къ гирлу, ему принадлежащій.
Жа́лоба 2, -би, ж. = скарга.
Загріва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. загрі́тися, -рі́юся, -єшся, гл. Согрѣваться, согрѣться.
Понакуповувати, -вую, -єш, гл. Накупить (во множествѣ). Боже мій! Чого се понакуповували? Я сюю не хочу. Понакуповували хліба та мали його з баришем продавати.
Седно, -на, с.
1) Задница. Трахвив го в седно.
2) = садно.
Слободно нар. Свободно. Ум. слободне́нько, слободнесенько.
Сміховище, -ща, с. Посмѣшище. Охріме, не зробись сміховищем села.