Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

легеня
легіник
легінь
легіон
легкий
легкість
легко
легкобит
легковажити
легкодумний
легкодумно
легкодумство
легкодух
легкодухий
легкодушник
легкокрилий
легкота
легкуша
леглий
легма
легмас
легот
легушка
легче
легшати
леґа
леґавий
леґарь
леґедуватися
леґейда
леґінь
леґувати
леґурний
леґурно
леда
ледай I
ледай II
ледака
ледарство
ледарь
ледарь 2
ледацюга
ледач
ледаченький
ледачий
ледачина
ледачо
ледащий
ледащиця
ледащіти
ледащо
ледаякий
ледве
ледиця
ледівка
ледінь
ледовий
ледь-не-ледь
ледянка
леестр
леестровик
лежа
лежайка
лежак
лежаний
лежанка
лежанка 2
лежання
лежаночка
лежати
лежатися
лежачий
лежачки
лежебокий
лежень
лежіння
лежма
лежник
лежнюха
лежня
лежняка
лежун
лежух
лезиво
лезо
лейбик
лейментарь
лейстер
лейстровий
лейстровик
лейтарь
леквар
лекція
лекшати
лекше
леле 1
леле 2
лелека
лелекати
леленути
лелесати
лелетати
лелечий
лелечиня
лелечич
лелечище
лелечка
лелечко
лелик
лелі
лелієнька
леління
леліт
леліти
лелітка
леліч
лелія
леліяти
лелька
лельо
Безгрішшя, -шя, с. 1) Безгрѣшіе, безгрѣшность. 2) Безденежье. Чуб. І. 232. Безгрішшя прокляте. Шевч. (О. 1861. X. 46).
Вислий, -а, -е. Висячій. ви́сла колодка. Висячій замокъ. Валковск. у.
Єрети́к, -ка́, м. Еретикъ. Констанський єретик великий. Шевч. 239. Клене олимпських, єретик. Котл. Ен.
Збіросві́т, -ту, м. Фокусъ, точка, въ коей сходятся лучи свѣта. Проміння збірається в однім місті, котре називається фокус (збіросвіт). Ком. II. 87.
Лі́карство I, -ва, с. Медицинская наука, медицина. Єзуіти... вчились лікарства. Стор. МПр. 83.
Німець, -мця, м. 1) Нѣмецъ. 2) Родъ дѣтской игры. О. 1861. XI. Свид. 37. Ум. німчик.
Підрізувати, -зую, -єш, сов. в. підрізати, -жу, -жеш, гл. 1) Подрѣзывать, подрѣзать. Підрізав поли він чимало. Гліб. 2) Вырѣзывать, вырѣзать соты въ ульѣ. От раз підрізав він вулика. Мнж. 100. Зблизивсь і Спас. Треба підрізувати мед. Г. Барв. 148.
Розвивати, -ва́ю, -єш, сов. в. розвити, -зів'ю, -єш, гл. 1) Развивать, развить. 2) Дѣлать, сдѣлать такъ, чтобы распустились растенія. Мале соловя сади розвиває. Н. п. Садами летіла, сади розвивала та своїми голосами. Чуб. V. 748. 3) Разворачивать, разворотить. Ой на, мила, біле плаття, не розвивай, не гляди, піди в Дунай попери. Чуб. V. 748. 4) Распускать, распустить, развернуть (знамя). Пішли, розвивши короговки. Котл. Ен.
Танана II, -ни, ж. Употребл. только въ загадкѣ для обозначенія макітри. Отака танана. Ном. № 395, стр. 301.
Хабаль, -ля, м. Любовникъ, волокита. Желех.
Нас спонсорують: