Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

леглий

Ле́глий, -а, -е. Залежалый, затхлый, прѣлый (о мукѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 351.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕГЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕГЛИЙ"
Грання́, -ня́, с. 1) Игра на инструментѣ. Почули вони весільне грання. Драг. 111. Були танці під грання своїх музик. Левиц. Пов. 8. 2) Дѣтскія игры.  
Зостановити, -влю́, -виш, гл. = зоставити. Його сонного будили, не збудили, там його в неволі й зостановили. АД. І. 127.
Лице́, -ця́, с. 1) Лицо. Гарна, хоч з лиця води напитись. Ном. № 8450. До лиця. Къ лицу. Ном. № 11169. з лиця́ спасти, упасти, на лиці упасти, — змарніти. Похудѣть въ лицѣ. Розважали матусеньку, таки з лиця спала. Мет. 22. Невістка скаржиться. а на лиці не змарніла. Ном. № 9899. в лиці мінитися. То краснѣть, то блѣднѣть (о лицѣ). В лиці міниться, здрігається, труситься. МВ. ІІ. 51. 2) Только во мн. лиця, лиці. Щеки. Як була я молодиця, — цілували мене в лиця. Н. п. Як сміється було, то на лицях аж ямочки стають. Св. Л. 103. Одним відром зачерпнула, а за другим утонула, нехай щуки їдять руки, а плотиці — лілі лиці. АД. І. 313. 3) Лицевая сторона. Грошам лиця нема. Ном. № 11113. Хоч на лице, хоч на виворот, то все однаково. Кобел. у. одним лицем вода. Сплошь вода. Мнж. 169 4) Деревянная матрица узора для набойки холста. Вас. 192. 5) Улика. Так що, як він і бив його, але в його нема ніякого лиця, знаків нема. Брацл. у. Ум. личко, личенько. Бо не довго, чорнобриві, карі оченята, біле личко червоніє, недовго, дівчата. Шевч. 12. Як усаду вишня ягідками рясна, — молоденька дівчинонька на личеньку красна. Чуб. V. 9. Най погляну на ті личка, що палахкотять, на ті очі, очі чорні, що вогнем горять. Рудан. І. 19. У ваших чоботях шкура на личко поставлена. Лебед. у. Въ Галиціи съ измѣн. удареніемъ: личко — верхняя сторона нагольнаго тулупа. Гол. Од. 18.
Мостови́на, -ни, ж. Доска въ мосту, въ полу, въ деревянной настилкѣ. Ум. мостови́ночка. Мостять мости-мостовиночки за для вірного дружка; мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув. Чуб. V. 370.
Призористий, -а, -е. = призорий. Шух. І. 33.
Смерк, -ку, ж. Сумерки. Употр. только съ предл. до: До самого смерку їхав. Покопала до смерку. Чуб. V. 415.
Сповіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. сповісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Извѣщать, извѣстить, увѣдомлять, увѣдомить. Я один утік і прибіг тебе сповістити. К. Іов. 4.
Хохуль и хохуля, -лі, ж. Выхухоль, Myogale moschata. Вх. Пч. II. 6.
Храпа, -пи, ж. Колоть на дорогѣ, замерзшая грязь. Тяжко на коні храпою їхати. Н. Вол. у.
Чей нар. = ачей. Гн. II. 22. Ой час же нам з застілля, та чей же нам місяць засвітить. Гол. IV. 539.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕГЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.