Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

легкодухий

Легкоду́хий, -а, -е. 1) Слабый, изнѣженный. 2) Малодушный, трусливый. Такі легкодухі, що в радощах та роскошах немає над їх, а в притузі вони як трава полягають. МВ. (О. 1862. І. 90). Чіпка росказував, який йому здався вовк: здоровий, а легкодухий. Мир. ХРВ. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 351.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕГКОДУХИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕГКОДУХИЙ"
Бородавка, -ки, ж. 1) Бородавка. Ніс... з чорною бородавкою на кінці. Мир. Пов. II. 46. 2) Слѣдъ отпавшаго листа на стеблѣ. Шух. І. 19. Ум. бородавочка.
Закукурі́кати, -каю(-чу), -каєш (-чеш), гл. Закукурекать. Опівночі закукурікали півні. Стор. II. 68.
Клишавий, -а, -е. Косолапый. Клишавий кінь. Н. Вол. у.
Нелітка, -ки, ж. Корова, еще не имѣвшая теленка. Вх. Пч. II. 5.
Папа I, -пи, м. Папа, римскій первосвященникъ. Чуб. I. 289.  
Повишкрьобувати и повишкрябувати, -бую, -єш, гл. Выскресть (во множествѣ). Такі голодні поприходили, як сіли вечеряти, так і горщечки повишкрьобували.
Ранговий, -а, -е. Относящійся къ рангу. — маєток, — ва земля. Имѣніе, земля, которыми пользовалась на помѣстномъ правѣ козацкая старшина.
Фляшча, -чати, с. = фляшечка. Гн. II. 39.
Чубчик, -ка, м. Ум. отъ чуб.
Шаленець, -нця, м. Безумецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕГКОДУХИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.