Бурса, -си, ж.
1) Низшее духовное училище, бурса.
2) Стадо, куча (животныхъ). Бурса гусей. Від Різдва до Водохрища вовки бурсами бігають, лютують.
3) Толпа, гурьба, группа, партія. Бурса йде якихсь харцизяк. Чимала бурса косарів пішла, — чи не на Дін. Аж он одна бурса ходе по житах, а ото друга — жита оглядають. За панів було як повтікають хлопці од некруцтва у ліс та зберуться у бурсу, то вже ж їх тоді ніхто не візьме.
Важенний, -а, -е. Очень тяжелый. Важенна палиця. Най одягнеться в сирітське гірке нарікання, підпережеться вдовицьким важенним зітханням.
Дігтярчу́к, -ка́, м. Мальчикъ лавочникъ у торговца дегтемъ.
Козирька, -ки, ж. Картузъ, шапка съ козырькомъ.
Побожність, -ности, ж. Набожность, благочестіе. З побожности своєї пожертвував на церкву сто рублів.
Порозвережувати, -жую, -єш, гл. Развередить (во множествѣ).
Снувальниця, -ці, ж. = снувалка.
Спішити, -шу́, -ши́ш, гл. Спѣшить. Хто спішить, людей смішить.
Хрипкий, -а, -е. Хриплый. Хрипкий голос. Ум. хрипке́нький.
Швалька, -ки, ж. Гусеница мотылька Sphinx pinastri.
