Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лежачий

Лежа́чий, -а, -е. 1) Лежащій. Вовк зайця не дожене, — хиба так, лежачого нагиба. О. 1861. V. 69. Під лежачий камінь і вода не тече. Ном. № 7206. 2) Находящійся безъ употребленія. Як би він не пив горілки, то досі б лежачі гроші лежали, не то що як тепера позичати по гривні. Харьк. 3) = лежаний. Нема ніде хліба лежачого. М. B. І. 25. Лежачим хлібом набивають пузо. К. ПС. 82. 4) Лежача худоба. Недвижимое имущество.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 353.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЖАЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЖАЧИЙ"
Борщичок, -чку, м. Ум. отъ борщ.
Доцу́плювати, -люю, -єш, сов. в. доцу́пити, -плю, -пиш, гл. Дотаскивать, дотащить что-либо.
Дошкульни́й 2, -а́, -е́. Донимающій, дающій себя чувствовать. Дошкульний вітер. Черк. у.
Мо́лодість, -дости, ж. Молодость. Молодість-буйність, а старість не радість. Ном. № 8716.
Облачок, -чка, м. Ум. отъ облак.
Плідно нар. Плодно, плодоносно. Дай тобі, Боже, щоб у полі зрідно, щоб у полі зрідно, а у дворі плідно. Чуб. III. 365.
Повідтухати, -хаємо, -єте, гл. Объ опухоляхъ: спасть, уменьшиться.
Попромінювати, -нюю, -єш, гл. Промѣнять (во множествѣ).
Смоляник, -ка, м. = смолоскип. Лохв. у.
Штаґа, -ґи, ж. 1) Приспособленіе, при помощи котораго кожевникъ развѣшиваетъ кожу надъ чаномъ. Вх. Зн. 83. 2) Въ мельницѣ: деревянный брусъ, въ который вставляется конецъ веретена шестерни. Черн. у., Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕЖАЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.