Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лежачий

Лежа́чий, -а, -е. 1) Лежащій. Вовк зайця не дожене, — хиба так, лежачого нагиба. О. 1861. V. 69. Під лежачий камінь і вода не тече. Ном. № 7206. 2) Находящійся безъ употребленія. Як би він не пив горілки, то досі б лежачі гроші лежали, не то що як тепера позичати по гривні. Харьк. 3) = лежаний. Нема ніде хліба лежачого. М. B. І. 25. Лежачим хлібом набивають пузо. К. ПС. 82. 4) Лежача худоба. Недвижимое имущество.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 353.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЖАЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЖАЧИЙ"
Дзвіне́ць, -нця́, ж. Раст. Rhinantus minor и R. major. Вх. Пч. I. 12. Шух. I. 20.
Зжина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. зжатися, зіжнуся, -нешся, гл. Сжинаться, сжаться. Ще дівчина спатоньки не клалась, козакова пшениченька зжалась. Мет. 28.
Наді́бка, -ки, ж. Яйцо сказочное? К. Дз. 150. Ум. наді́бочка. Ось на ралець тобі куріпочку приніс, — вона знесе колись яєчко золотеньке, знесе надібочку, незнану між гульвіс: замкнене царство в ній, гарненьке, хоч маленьке. К. Дз. 151.
Ніц мѣст. = нічого. Панич не знав ніц. Ном. № 1164.
Однолітній, -я, -є. Однолѣтній.
Підлинь, -ні, ж. У кожевниковъ: верхній слой очищаемой кожи съ корнями волосъ. Вас. 157.
Понагулювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и нагуля́ти, но во множествѣ.
Прудкість, -кости, ж. Быстрота, скорость.
Риштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = рихтуватися. Треба мерщій риштуватись та в похід рушати. Грин. III. 584.  
Темрявий, -а, -е. Темный, пасмурный, сумрачный. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕЖАЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.