Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лежачий

Лежа́чий, -а, -е. 1) Лежащій. Вовк зайця не дожене, — хиба так, лежачого нагиба. О. 1861. V. 69. Під лежачий камінь і вода не тече. Ном. № 7206. 2) Находящійся безъ употребленія. Як би він не пив горілки, то досі б лежачі гроші лежали, не то що як тепера позичати по гривні. Харьк. 3) = лежаний. Нема ніде хліба лежачого. М. B. І. 25. Лежачим хлібом набивають пузо. К. ПС. 82. 4) Лежача худоба. Недвижимое имущество.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 353.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЖАЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЖАЧИЙ"
Захукаты, -каю, -ешъ, гл. Подуть в ладони (для согрѣванія).
Невіглас, -са, м. Невѣжда. Борз. у. З грішми дурня-невігласа почитують. Ном. № 1431.
Обтикатися, -каюся, -єшся, сов. в. обтикатися, -чуся, -чешся, гл. Обтыкать, обтыкать себя; украсить себѣ голову цвѣтами. Взяв наламав колюхів, обтикався та й сидить. Рудч. Ск. І. 159. Та нарвала хвіялочок та й обтикалася. Чуб. V. 101.
Отто нар. = ото. Отто мені щастя, Ганно, як я стою увечорі під вишнями та дожидаю мого милого. Левиц. І. 48.
Позневажати, -жа́ю, -єш, гл. То-же, что и зневажити, но многихъ.
Рокитовий, -а, -е. Ракитный. Чуб. V. 358.
Сипаний, -а, -е. Литой (изъ металла). Шух. I. 277.
Стрікнути, -кну, -неш, гл. Ужалить. Коли чую, а воно мене неначе шо стріпнуло.... Аж то гадюка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Суточки, -чо́к, м. Ум. отъ сутки.
Чударний, -а, -е. Странный, удивительный. Вх. Лем. 483.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕЖАЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.