Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

луп!
лупа
лупа 2
лупавка
лупай
лупак
лупання
лупання 2
лупати 1
лупати 2
лупатий
лупатися
лупень
лупесати
лупесиння
лупеха
лупина
лупирь
лупити
лупитися
лупіж
лупій
лупійка
лупкавка
лупкати
лупління
лупнути
лупцювати
луск
луска
лускавка
лусканець
лускати
лускатися
лускач
лускирь
лускіт
лусковий
лускоріх
луснути
лусом
лусонути
лусочка
луста
лусь!
лут
лутець
лутина
лутка
лутовий
луток
луття
луцак
луципір
луча
лучай
лучатися
лучен
лучечок
лучик
лучина
лучити
лучитися
лучиця
лучка
лучковатий
луч-луч!
лучний
лучний 2
лучник
лучниця
лучня
лучок
луччати
лучче
луччий
лушник
лушниця
лушня
лушпа
лушпайка
лушпак
лушпанити
лушпелина
лушпина
лушпиння
лушпиночка
лущ
лущак
лущати
лущик
лущина
лущити
лущитися
лущиця
лущіння
львів
львівський
львовий
львов'янин
львов'янка
льнування
льнувати
льняний
льод
льодівка
льодниця
льодовий
льодовня
льодок
льокай
льолечка
льолька
льоля
льом
льон
льонець
льоник
льониченько
льонище
Башенько, -ка, м. Ум. отъ баша 1.
До́ступ, -пу, м. Доступъ. Прозьба доступ має. Ном., стр. 286, № 4466.
Застря́ти Cм. застрявати.
Попоплакати, -плачу, -чеш, гл. Много плакать, наплакаться. Стара тії листи що-дня вичитує, — і попоплаче над ними, і попосміється. МВ. (О. 1862. III. 35). Що попоплакала мати наша покійна за батьком! О. 1862. X. 33.
Привітати, -та́ю, -єш, гл. Принять, привѣтствовать. От воно і вклонилось, і привітало мене чепурненько. МВ. І. 18. Тую галеру із грізної гармати, привітайте, гостинця їй дайте. Лукаш.
Розсвітити, -чу, -тиш, гл. Разжечь, заставить ярко горѣть. Запали в печі!... От вона розсвітила. Рудч. Ск. II. 62. Розсвітив йому свічку, аж з очей іскри летять. Ном. № 3978.
Розуміння, -ня, с. Пониманіе. К. Кр. 28. Твого святого розуміння не вмію розумом збагнути. К. Псал. 310.
Самовправа, -ви, ж. Самоуправіе. Мир. ХРВ. 386.
Стравуватися, -вуюся, -єшся, гл. Кормиться, питаться, содержать себя. Як наймусь вартівником до школи, то де я буду стравуватися? я з чужого села. Камен. у.
Чморкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чмо́ркати. Чморкнула вода. Вх. Зн. 81.
Нас спонсорують: