Гафтарь, -ря, м., гафтува́ння, -ня, с. гафтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = гаптарь, гаптування, гаптувати.
Де́мки, -мок, ж. мн. Боковыя стѣнки дивана.
Зазоря́ти, -ря́ю, -єш, гл. = зазоріти. Темна нічка проминула, Божим світом зазоряло. І надія нова красна, як та ясна зоря,... зазоряє нещасному.
Зміцніти, -ні́ю, -єш, гл. Укрѣпиться, сдѣлаться сильнымъ.
Накара́скатися, -каюся, -єшся, гл. Навязаться, пристать.
Накопа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Накопаться. Накопався я сьогодня на вгороді грядок, — аж спина болить. 2) Навязаться, придраться. Я й не хотів іти туди, так вона накопалась: іди та й іди! Старшина на мене накопався, щоб мене струтити з місця.
Писк, -ку, м.
1) Пискъ. Ні писку, ні виску.
2) = писок 1. З свинячим писком та в пшенишне тісто. Як шарнула хруща в писк, аж роскинув крила.
Сплавник, -ка, м. Плотовщикъ.
Уладнати, -днаю, -єш, гл.
1) Уладить.
2) Поладить. Ніяк не владнають.
Шнипорити, -рю, -риш, гл. 1) = нишпорити. Часинки не посидить тихо: так і шнипорить усюди. 2) Смыслить, знать толкъ, умѣть. Він таки трохи шнипорить в малярстві.