Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

луп!
лупа
лупа 2
лупавка
лупай
лупак
лупання
лупання 2
лупати 1
лупати 2
лупатий
лупатися
лупень
лупесати
лупесиння
лупеха
лупина
лупирь
лупити
лупитися
лупіж
лупій
лупійка
лупкавка
лупкати
лупління
лупнути
лупцювати
луск
луска
лускавка
лусканець
лускати
лускатися
лускач
лускирь
лускіт
лусковий
лускоріх
луснути
лусом
лусонути
лусочка
луста
лусь!
лут
лутець
лутина
лутка
лутовий
луток
луття
луцак
луципір
луча
лучай
лучатися
лучен
лучечок
лучик
лучина
лучити
лучитися
лучиця
лучка
лучковатий
луч-луч!
лучний
лучний 2
лучник
лучниця
лучня
лучок
луччати
лучче
луччий
лушник
лушниця
лушня
лушпа
лушпайка
лушпак
лушпанити
лушпелина
лушпина
лушпиння
лушпиночка
лущ
лущак
лущати
лущик
лущина
лущити
лущитися
лущиця
лущіння
львів
львівський
львовий
львов'янин
львов'янка
льнування
льнувати
льняний
льод
льодівка
льодниця
льодовий
льодовня
льодок
льокай
льолечка
льолька
льоля
льом
льон
льонець
льоник
льониченько
льонище
Верзун, -на, м. Кожаный лапоть. Стор. МПр. 4. І так злиденно іскривився, що став похожим на верзун. Котл. Ен. VI. 81.
Витворки, -рок, ж. мн. Проказы. Уман ІІІ. 199.
Воларь, -ря, м. = воляр. Галиц.
Ґонти́на, -ни, ж. Одна штука кровельнаго теса. Желех.
Джаву́р, -ра, м. Гяуръ. К. МБ. X. 10. К. Бай. 149.
Заборозе́нник, заборо́зник, -ка, м. Часть плуга: каждый изъ клиньевъ, вбиваемыхъ около чересла: забивая ихъ то съ той, то съ другой стороны чересла́, можно поднимать и опускать его или подвигать въ стороны. Чуб. VII. 398.
Мня́тка, -ки, ж. Ум. отъ м'я́та.
Оптекарь, -ря, м. = аптекарь. Ном. № 7541.
Трирішній, -я, -є. Трехлѣтній. Н. Вол. у. До він убогий! У нього трирішня пшениця стоїть на току. Камен. у.
Упімнути, -ся. Cм. упоминати, -ся.
Нас спонсорують: