Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

луп!
лупа
лупа 2
лупавка
лупай
лупак
лупання
лупання 2
лупати 1
лупати 2
лупатий
лупатися
лупень
лупесати
лупесиння
лупеха
лупина
лупирь
лупити
лупитися
лупіж
лупій
лупійка
лупкавка
лупкати
лупління
лупнути
лупцювати
луск
луска
лускавка
лусканець
лускати
лускатися
лускач
лускирь
лускіт
лусковий
лускоріх
луснути
лусом
лусонути
лусочка
луста
лусь!
лут
лутець
лутина
лутка
лутовий
луток
луття
луцак
луципір
луча
лучай
лучатися
лучен
лучечок
лучик
лучина
лучити
лучитися
лучиця
лучка
лучковатий
луч-луч!
лучний
лучний 2
лучник
лучниця
лучня
лучок
луччати
лучче
луччий
лушник
лушниця
лушня
лушпа
лушпайка
лушпак
лушпанити
лушпелина
лушпина
лушпиння
лушпиночка
лущ
лущак
лущати
лущик
лущина
лущити
лущитися
лущиця
лущіння
львів
львівський
львовий
львов'янин
львов'янка
льнування
льнувати
льняний
льод
льодівка
льодниця
льодовий
льодовня
льодок
льокай
льолечка
льолька
льоля
льом
льон
льонець
льоник
льониченько
льонище
Відличний, -а, -е. Не такой, какъ другів, отличный отъ другихъ. Запорожці були люде одличнії: у них і собаки без пастуха сами овець пасли. О. 1861. X. 34.
Дожи́тися Cм. Доживатися.
Драч, -ча́, м. 1) Шомполъ. Ромен. у. 2) Пильщикъ. Уже драчі поприходили з лісу від драчки. Волын. г. 2) Обдирало, сборщикъ податей. Воно б добре жилось, та драчі прокляті: двадцять п'ять карбованців за п'ять душ подушного заплати. Лебед. у. 4) Колючій кустарникъ. (Добруджа). КС. 1883. І. 59. 5) Родъ удочки для крупной рыбы при ловлѣ зимой: оловянная гирька съ крючковъ на шнуркѣ. Вас. 189.
Зателе́па, -пи, об. Неряха. МВ. (КС. 1902. X. 152). Осе ше зателепа, все в неї чорт знає як: сорочка от-от опаде, запаска теж, пояс аж по землі волочеться. Брацл. у. Уже й вечір минає; а як вечір проминув, — зателепа прилинув. Грин. III. 652.
Побережник, -ка, м. Лѣсной стражъ, полѣсовщикъ, лѣсникъ. Kolb. І. 68. Уман. у. Хотин. у.
Подоважувати, -жую, -єш, гл. Довѣсить (во множествѣ).
Понижати, -жа́ю, -єш, сов. в. понизи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. 1) Понижать, понизить. Понизив ясла. Лохв. у. 2) Унижать, унизить. Мнж. 173. К. Бай. 26. Вони рідного тата й неню не понижали. Полт. г. Ми ж тебе, Химочко, не понижаєм і святим Рожеством поздоровляєм. Чуб. III. 432.
Порозлютовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розлютуватися, но во множествѣ.
Сів, -ву, м. Сѣвъ, посѣвъ. Сіє, сіє, сіва не доходить, дівчинонька з обідом приходить. Мет. 28.
Угорітися, -рюся, -ришся, гл. Разгорѣться. Вже добре вгорглось (про дрова в грубі).
Нас спонсорують: