Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лупання

Лу́пання, -ня, с. Миганіе (хлопаніе глазами).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПАННЯ"
Відвихнутися, -нуся, -нешся, гл. Отлучиться на короткое время. От, увечері дід з бабою кудись відвихнулись, а дочка й давай шукать. Рудч. II. 35.
Грива́к, -ка́, м. Сизый голубъ, вяхирь, Columba palumbus. Вх. Пч. II. 9.
Калашник, -ка, м. Пекарь, дѣлающій калачи.
Квіття, -тя, с. соб. Цвѣты. Угор.
Клень, -ня, м. Рыба Squalus ephalus. Шух. І. 24.
Напути́ти Cм. напучувати.
Пасішник, -ка и пр. Cм. пасічник и проч.
Побігашки, -шок, ж. мн. = побіганки. МВ. ІІІ. 80.
Пхе! меж. Фи! Бач, яке пхе! і не приступу до його.
Толочний, -а, -е. 1) Находящійся подъ толокою. Толошне поле. Лебед. у. 2) Обращенный къ толок'ѣ, выходящій не на улицу, а въ противоположную сторону. За толошними ворітьми. Сим. 207.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУПАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.