Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лупень

Лу́пень, -пня, м. Ударъ, побои. дати лупня. Дать потасовку. Дав йому лупня добре, — довго буде джмелів слухати. Ном. № 3986.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПЕНЬ"
Докла́дний, -а, -е. Обстоятельный, подробный, точный.
За́п'я́ток, -тку, м. Тылъ пятки (въ ногѣ), задникъ, закаблучье (обуви). Н. Вол. у. Гол. Од. 15. (Когда явились водки) — Тут вибігло собак з десяток, із хати вийшло душ із п'ять: «Тютю! бери! рви за зап'яток!» Усі гуртом на них кричать. Алв. 78. Ум. зап'я́точок. Ще й горошок не зійшов, тілько лободочки, витоптала ж черевички, тілько зап'яточки. Чуб. III. 95.
Ми́тьма нар. = митусь. Вх. Зн. 36.
Набира́ти, -ся = набірати, -ся.
Перев'язкуватий, -а, -е. Съ перехватомъ по срединѣ (о посудѣ).
Писарька, -ки, ж. Жена писаря.
Пічкання, -ня, с. Возня съ обмазкой глиной или побѣлкой зданія. Де пічкання багато, — глину там місить. Сим. 200.
Програ, -ри, ж. Проигрышъ. Ровен. у. Люби ігру, люби й прогру. Ном. № 12591.
Рипотня, -ні, ж. Скрипъ постоянный.
Усюсько нар. = усюсінько. Покрова усюсько похова. Ном. № 494.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУПЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.