Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лупень

Лу́пень, -пня, м. Ударъ, побои. дати лупня. Дать потасовку. Дав йому лупня добре, — довго буде джмелів слухати. Ном. № 3986.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПЕНЬ"
Бистро нар. Скоро, проворно. бистро очима стриже. Бойко смотритъ. Шейк. Ум. бистренько, бистресенько.
Липковиця, -ці, ж. Глинистая и оттого вязкая почва. Вх. Уг. 250.
Перепивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перепити, -п'ю, -п'єш, гл. 1) Выпивать, выпить за чье здоровье, желая кому счастья. Насипає горівки у порцію і перепиває до всіх людей з словами: «Дай вам, Боже, здоров'я!» Шух. І. 194. 2)кому що. На свадьбѣ: выпивая рюмку, дарить что либо новобрачнымъ. Kolb. І. 311, 319. Братіку-перепою, перепий щастя — долю! Що маю-перепиваю, щастя долі не вгадаю. Грин. III. 513. Ой ішла дівка Мар'єчка із своїми дружечками; насупротив її батенько її з повненькими кубочками. «Перепий, донечко, перепий, Мар'єчко, із своїми дружечками». Ой за жалощами за великими перепою не брала. Рк. Макс. 3) Перепивать, перепить, выпить больше кого. А пити, так не переп'є його й Данилка, що в того пана. Кв.
Попалитися, -лимося, -теся, гл. 1) Сжечься, обжечься (во множествѣ). 2) попалилося на небі. При закатѣ солнца облака стали красны. Вх. Лем. 453.
Порозгвинчуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Развинтиться (во множествѣ).
Праведниця, -ці, ж. Праведница.
Проохкати, -каю, -єш, гл. Проохать. Як охнула звечора, та й усю ніч проохкала, думала, що й до світу не доживе. Харьк.
Простолюд, -ду, м. Простонародіе. Уман. III. 210.
Сторожність, -ности, ж. Стороженье, карауленье. Посадимо ми, братця, (на вози) по семи молодців, а по восьмому поганялчику, по дев'ятому кашоварничку, а по десятому для сторожности. КС. 1882. XI. 231.
Чергуватися, -гуюся, -єшся, гл. 1) Чередоваться. 2) Уговариваться относительно очереди, — когда чья. Пришли коло того льоху та й чергуються, єден до другого каже: «Лізь ти.» Чуб. II. 634. Стали чергуватись, кому б піти. Св. Л. 231.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУПЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.