Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лупа

Лу́па, -пи, ж. Лупа, увеличительное стекло. Ком. II. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПА"
Безсуд, -ду, м. = безсуддя. Столітній безсуд і тяжке насильство. К. Дз. 51.
Грі́мнути Cм. Грімати.
Дворе́ць, -рця́, м. = Двірець. Ой на горі дворець карбований, а в тім дворці хлопець мальований. Гол. І. 205.
Джунджо́вий, -а, -е. ? Божая Мати в полозі лежит, в полозі лежит, сина повиваю: ей повивачойки з самого злота, а пеленочки та джунджовиї. Гол. II. 39.
Знахоровитий и знахуровитий, -а, -е. Умѣющій знахарствовать. А його жінка та була якась знахоровита. Чуб. II. 12.
Нуль, -ля́, м. Нуль. Нулі минаються при складуванні. К. Грам. 101.
Похробостіти, -бощу, -стиш, гл. Захрустѣть, напр. идя въ лѣсу по сухому валежнику. Вх. Зн. 54.
Продратися, -деруся, -ре́шся, гл. = продертися. Я пролізу, продеруся до дівчини в хижу. Чуб. V. 1118.
Сідляр, -ра, м. Сѣдѣльщикъ. Гол. IV. 185.
Шаповальський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный, относящійся къ шерстобиту. Шаповальський цех. Була на йому біла свита із шаповальського сукна. Котл. Ен. II. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.