Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лунчак

Лунча́к, -ка, м. Годовалый баранъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУНЧАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУНЧАК"
Безпам'Ятний, -а, -е. 1) Имѣющій слабую память, безпамятный, забывчивый. Шейк. 2) Находящійся въ безпамятствѣ. Гаркуша висажує у вікно безпам'ятну сотничиху і сам счеза. Стор. ІІ. 241.
Братиха, -хи, ж. = братова. Н. Вол. у.
Засти́глий, -а, -е. Застывшій. Застигле холодне повітря. Мир. Пов. І. 145.
Кульгавий, -а, -е. Хромой.
Нажи́ти, -ся. Cм. наживати, -ся.
Пляха, -хи, ж. Бутыль, большая бутылка. Таз у сінях мене нагнав з пляхою превеликою: «Випий чарку, випий!» Г. Барв. 93.
Помоскалити, -лю, -лиш, гл. Обрусить. Левиц. І. 332. Ном. Од. вид. III.
Почманіти, -ніємо, -єте, гл. Одурѣть (о многихъ).
Шляхта, -ти, ж. Шляхта, дворянское сословіе въ Польшѣ. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє, та королем коверзує. Шевч. 130. Ум. шляхтонька, шляхточка.
Щепина, -ни, ж. Балка, связывающая снизу стропила.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУНЧАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.