Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лунь

Лунь, -ня, ж. и ні, ж. Птица: лунь, саричъ. Сивий дід, як лунь. щоб тебе лунь ухопила (Ном. № 3758), щоб ти луні нагнав. (Ном. № 3738). Чтобъ ты околѣлъ! Лунь його вхопив. О. 1862. X. 45. Як піднесуть із оцтом фиги, то зараз вхопить тебе лунь. Котл. Ен. III. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУНЬ"
Безбо́лісний, -а, -е. Безжалостный, нечувствительный. Там такий безболісний чоловік, що йому до чужого лиха байдуже.
Дово́льний, -а, -е. Удовлетворенный. А що ви, свати, довольні? — Ні, не довольні. Мет. 190.
Зажовтілий, -а, -е. Зажелтѣвшій.
Зашмо́ргувати, -гую, -єш, сов. в. зашморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Затягивать, затянуть (петлю и пр.). Мнж. 61. Зашморгни калитку. Зашморгнув на шиї він аркан. Г. Арт. (О. 1861. III. 84).
Левиха, -хи, ж. = левиця. Дивиться, перед їм левиха стоїть. Рудч. Ск. І. 135.
Льо́нище, -ща, с. Мѣсто, бывшее подо льномъ. Черк. у. Орали отте льонище. Кіев. г.
Мрук, -ка, м. Ворчливый человѣкъ. Желех. те́много мру́ка гра́ти. Играть въ жмурки. Желех.
Пекучий, -а, -е. Пекучий вітер. Н. Вол. у. Сонце пекуче. МВ. Журба пекуча. МВ. І. 13.
Проседіти, -джу, -диш, гл. = просидіти.
Шляхтонька, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.