Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лупіж

Лупі́ж, -жу, ж. Куски дерева, съ которыхъ содрана кора. Вх. Зн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПІЖ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПІЖ"
Вирлатий, -а, -е. О глазахъ: выпученный. Очей страшних, вирлатих, товстобрових. К. ЦН. 187.
Гру́зь, -зі 1), ж. = Грузота. Кіевск. у. 2) = Груз. Аж кара вас Господня на грузь не розвалиш. Федьк. 3) Густая грязь. Шух. І. 81.
Джуми́ха, -хи, ж. = Джумачиха. Пішов джумак топитися, а джумиха дивитися. Чуб. І. 178.
Жвакуня, -ня́ти, с. Маленькій чавкунъ. Ум. жвакуня́тко, жвакуня́точко.
Навви́шки нар. = заввишки.
Підібрати, -ся. Cм. підбірати, -ся.
Повищирювати, -рюю, -єш, гл. = повискаляти.
Поперев'язувати, -зую, -єш, гл. Перевязать (многихъ). Поперев'язувала старостів рушниками. Богодух. у.
Світка, -ки, ж. Козырь (въ карточной игрѣ). Левч. 58.
Устидатися, -даюся, -єшся, гл. Стыдиться. Чим мудрий встидається, тим дурний пишається. Ном. № 6177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУПІЖ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.