Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лучитися

Лу́чи́тися Cм. лучатися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧИТИСЯ"
Байдиґи, -диґ, ж. мн. Въ выраж.: байдиґи плести. Говорить вздоръ. Желех.
Буждиґарня, -ні, ж. Старая, разваливающаяся хата. Шух. І. 112.
Дан, -ну, м. Столбъ, стоянь. Чуб. VII. 575.
Коректа, -ти и коректура, -ри, ж. Корректура. Желех. Так потно видержена коректура, що цур йому. О. 1862. V. Шевч. 4.
Корчага, -ги, ж. Глиняный сосудъ съ узкимъ горлышкомъ для водки. Вх. Зн. 28.
Надсми́кати Cм. надсмикувати.
Налига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Нажраться (о ѣдѣ и спиртныхъ напиткахъ). Оттак налигайся, що й мене не пізнали. Стор. МПр. 53. Налигався, як Мартин мила. Ном. № 12193.
Плоскавиця, -ці, ж. = плескавиця. Вх. Пч. II. 18.
Позаколисувати, -сую, -єш, гл. Закачать (многихъ).
Халасати, -саю, -єш, гл. = хавкати і. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.