Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лучитися

Лу́чи́тися Cм. лучатися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧИТИСЯ"
Висуватися, -ваюся, -єшся, сов. в. висунутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Высовываться, высунуться, выставиться. Плечі їй дуже висунулись з-під чорної сукні. Левиц. І. 477. 2) Выдвигаться, выдвинуться. 3) Показываться, показаться. Висунулась із самої пущі і сама ведмедиха. Рудч. Ск. І. 134. 4) Выставляться, выставиться на показъ. Треба утаїти, що я письменний: у них, кажуть, із розумом не треба висуватись. Котл. Н. П. 381.
Діду́сенько, діду́сечко, діду́сик, -ка, м. Ум. отъ дідусь.
Дуби́ло, -ла, с. а) Дубильное вещество. б) Отваръ ольховой коры и пр., въ которомъ вымачиваютъ сукно или нитки. Шух. I. 152, 254. Cм. дуб 3.
Надиса́ти, -саю, -єш, гл. Наткнуться на что-либо, набресть, найти. Шукав своєї згуби та оце насилу надисав єї. Берд. у.
Плямовитий, плямуватий, -а, -е. Пятнистый, въ пятнахъ. Черк. у. Н. Вол. у.
Поросквашувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и росквасити, но во множествѣ.
Розворовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. розворуватися, -руюся, -єшся, гл. О возѣ: быть удлиненнымъ при помощи шеста. Чуб. VII. 403.
Самотність, -ности, ж. Уединоніе. Левиц. І. 289.
Свічний, -а, -е. Свѣчной.
Сійник, -ка, м. = сівач. Треба йти до сійників на степ, — як вони там сіють. Екатер. у. (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.