Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лучитися

Лу́чи́тися Cм. лучатися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧИТИСЯ"
Викладний, -а, -е. Понятный, ясный (о языкѣ). Их. Лем. 397.
Гнобитель, -ля, м. Гонитель, преслѣдователь, притѣснитель. Не вірьте їм, пане, бо вони звісні на нас гнобителі. Могил. Подольск.
До́лонько, -ка, м. Ум. отъ I. Діл.
Дорі́кливо нар. Укоризненно.
Їдцем нар. = їдом. Їдцем їсти.
Ліско́вий, -а, -е. Изъ орѣшника. Вирізав ліскову палічку. Харьк. у. Лісковий оріх. Желех. Загорожу курінь лісковий. Щог. Сл. 58.
Огулом нар. 1) Оптомъ, гуртомъ. Бачите, щоб було посходніш, сторгуємось огулом. Стор. 2) Вообще. Мовлячи огулом, треба сторожко підступати.
Повигромаджувати, -джую, -єш, гл. Выгресть (во множ.). Повигромаджуй жар з обох груб та відгаси вугілля.
Пропразникувати, -ку́ю, -єш, гл. = просвяткувати.
Розжиріти, -рію, -єш, гл. Разжирѣть.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.