Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лучитися

Лу́чи́тися Cм. лучатися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧИТИСЯ"
Відпроторитися, -рюся, -ришся, гл. Отстраниться. Батько заможний, дак вона зараз і відпроторилась од нас: ми вже їй не рівня. Г. Барв. 121.
Голомозько, -ка, м. Плѣшивецъ, лысый человѣкъ. Ном. № 6156.
Да́тешній, -я, -є. Платящій подать. Лебед. у.
Істотний, -а, -е. Дѣйствительный, настоящій, точь-въ-точь. На обличча істотний Степан, але не він. Н. Вол. у.
Ненадія, -дії, ж. Безнадежность, отчаяніе.
Обкотити, -кочу, -тиш, гл.отару. Позаботиться о стадѣ овецъ во время ягненія. Обкотили отару, постригли; тепер щитають старих особе, а ягнята особе. О. 1862. V. Кух. 33.
Обмислити, -слю, -лиш, гл. Снабдить. Ми тебе і хлібом, і одежою обмислимо. К. ЧР. 264. На попа за се козацтво нарікало... Роковщиною його не обмисляло. К. МБ. X. 3.
Природність, -ности, ж. Естественность. Желех.
Ревизор, -ра, м. Ревизоръ. Стор. II. 104.
Челядинець, -нця, м. = челядник. Твій челядинець великого стоїть: він уміє Богу молиться і мене навчив. ЗОЮР. І. 48.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.