Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кряка

Кряка, -ки, ж. Лягушка. Вх. Пч. І. 16. Ум. крячка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯКА"
Баюс, -са, м. = баус. Вх. Лем. 390.
Бігання, -ня, с. Бѣганіе. І піднявсь був.... гомін, бігання, крик, галас. Кв.
Бойський, -а, -е. = бойківський. Желех.
Гу́сениця, -ці, ж. = Гусельниця.
Еге́кати, -каю, -єш, гл. Говорить еге. Мир. ХРВ. 181.
Жемчужо́к, -жка́, м. Ум. отъ жемчуг.
Людоже́р, -ра, м. Людоѣдъ. Кріваві людожері. К. ЦН. 314. Змій людожер. К. МБ. X. 12.
Огненно нар. Горячо, пылко.
Парча, -чі, ж. Парча.
Ужахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Ужаснуться. Череваниха ж із Лесею вжахнулись і поблідли на виду. К. ЧР. 325. А грішні душі ужахнулися, у пекло йдучи, сильно плачучи. Мет. 372.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.