Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Гаразд Ii, -ду, м. 1) Добро, счастье, благополучіе. Чоловікові мило згадати про давні свої гаразди. Федьк. Я гаразду не зазнала, та вже й не зазнаю. Гол. І. 263. Живуть собі люде у добрі та в гаразді. 2) гаразди = достатки. Шух. І. 104. 3) на гаразд. Къ добру, кстати. Чи буде це на гаразд?
Гасіння, -ня, с. Погашеніе, тушеніе. Левиц. І. 360.
Гаснути I, -ну, -неш, гл. Угасать, потухать. На вітрі свічка гасне. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала. Шевч. 236. Крізь верби сонечко сияє і тихо гасне.... День погас і все спочило. Шевч. 424. Гаснуть очі. Шевч. 224.
Клесачка, -ки́, ж. Сапожный инструментъ для разглаживанія швовъ. Як би в шевця не клесачка, швець пропав би як собачка. Харьк. у.
Ковдовбина, -ни, ж. = колодовбина. Левч.
Малова́жний, -а, -е. Не имѣющій значенія, незначительный. Желех.
Позаліплювати, -плюю, -єш, гл. Заклеить, залѣпить (во множествѣ).
Прилеститися Cм. прилещатися.
Туга 1, -ги, ж. Горесть, печаль. Волить моя голівонька, ще й серденько в тузі. Рудч. Чп. 87. Він їм тугу розганяє, хоч сам світом нудить. Шевч. Стала к їх серцям велика туга налягати. Макс. Ум. туженька, тугонька. Серцю туженьки завдав. Гол. І. 188.
Цо! меж. Призывъ для коровъ. О. 1862. V. Кух. 39.
Нас спонсорують: