Го́рдий, -а, -е. 1) Гордый, спесивый, надменный. Горда душа в убогім тілі. Люде горді; горді очі; думи горді; пішов гордою ходою. 2) Величественный. Ой з-за гори, з-за крутої горде військо виступає.
Дорі́женька, дорі́жечка, -ки, ж. Ум. отъ доро́га.
Замчи́ще, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стоялъ замокъ, также и развалины замка. Про це замчище... у церковних записах, кажуть, є переписано про все: і коли ті вали повисипувані, і хто тії мури мурував, що тепер од їх тільки цегла та камінячки валяються. Як Си то ти, Богдане п'яний, тепер на Переяслав глянув та на замчище подививсь.
Зслизнути, -зну, -неш, гл. Исчезнуть, пропасть. Бодай наїло зслиз!
Нех нар. = нехай. Котрі нас розлучять — нех їх Бог карає.
Півничок, -чка, м. Ум. отъ півень.
Підплитник, -ка, м. пт. = берегуля.
Пристрибом нар. Въ припрыжку.
П'ятнадцятка, -ки, ж. Рыболовная сѣть, въ 1/4 арш. которой помѣщается 15 ячей и въ длину и въ ширину.
Усправжки, успражки, нар. Въ самомъ дѣлѣ, серіозно. От же вн вспражки..., а я тільки пожартував.
