Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лоскотання

Лоскота́ння, -ня, с. Щекотаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОСКОТАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОСКОТАННЯ"
Байовий, -а, -е. = баєвий. Чуб. VII. 430. Зелена байова керсетка. Мир. ХРВ. 9.
Бублишний, -а, -е. Бубличный, бараночный. Рудч. Ск. І. 188.
Вилог, -гу, м. Раскладка сбора, налогъ. І землю у жадного відрізали під скотину, і вилог на скотину таки платнице біда. Павлогр. у. (Залюбовск.).
Виплоджувати, -джую, -єш, сов. в. виплодити, -джу, -диш, гл. Плодить, выводить, вывести; рожать, родить, породить. Та нігде вийти, та нігде сісти, та гніздо звити, а малих діток виплодити. Грин. ІІІ. 695.
Високодумний, -а, -е. Гордый, высокомѣрный.
Зметюхкати, -каю, -єш, гл. Скомкать, смять, набросать въ безпорядкѣ. Вх. Лем. 420.
Наддзю́бувати, -бую, -єш, сов. в. наддзю́бати, -баю, -єш, гл. Надклевывать, надклепать.
Рист! меж. Крикъ на овецъ, когда гуцульскій пастухъ, перегоняетъ ихъ изъ одного помѣщенія въ другое для доенія. Шух. І. 193.
Суплікатор, -ра, м. Проситель. Не довго ректор держав у себе суплікаторів. Св. Л. 297.
Термінування, -ня, с. Время, проведенное въ обученіи ремеслу. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОСКОТАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.