Бордюх, -ха, м. 1) Кожа, снятая цѣлою съ козы (или теленка), выдѣланная, завязанная въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ были ноги и хвостъ, а въ томъ мѣстѣ, гдѣ была голова, стягиваемая ремешкомъ, — служитъ какъ мѣшокъ. Бордюх повний муки. Cм. бурдюг. Облупив (козу) бордюгом і дав їму шкуру. 2) = кендюх 3) Мочевой пузырь у животныхъ.
Десятолі́та, -літ, с. мн. Десятилѣтній возрастъ. Встрѣчено у На десятолітях взяли мене в двір.
Закрича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закричать. Лучче замовчиш, ніж закричиш.
Кочать, -ті, ж. = кочеть.
Кудельний, -а, -е. 1) Относящійся къ куделі.
2) кудельна хижа. Помѣщеніе, гдѣ бываютъ вечерниці, на которыхъ прядутъ куделі.
Мізко́вня, -ні, ж. Черепъ, голова.
Опануватися, -нуюся, -єшся, гл. Воцариться, овладѣть властью.
Плішити, -шу́, -шиш, гл.
1) Вбивать клинья для скрѣпленія. Плішити сокиру.
2) — рибу. Оглушать ударомъ палки находящуюся подо льдомъ рыбу.
Пощебати, -ба́ю, -єш, гл. Исколоть. Турецькая земленонька шабельками пощебана.
Рокитовий, -а, -е. Ракитный.
