Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лопуцьок

Лопу́цьок, -цька, м. Молодой мягкій стебель растенія, употребляемый въ нищу. Сим. 135. Хиба моя душа з лопуцька, — не хоче того, чого й людська. Ном. № 1588.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПУЦЬОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПУЦЬОК"
Брити, брию, -єш, гл. = голити.
Ваць! вацю! меж. для зова свиней. Вацю, свині, до корита. ХС. VII. 417.
Затамува́ти, -мую, -єш, гл. 1) Задержать, остановить, унять. Затамувати кров. Житом. у. Гріх розмножався на землі і нічим було вже його затамувати. Опат. 12. 2) Остановить теченіе воды, запрудить. 3) Подождать, замедлить, протянуть. Затамував два дні, не заплатив. Черк. у.
Зачуми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Зачумить, заразить.
Ошемоніти, -нію, -єш, гл. Лишиться сознанія. Мене як ударили, то я ошемонів. Екат.
Присолити Cм. присолювати.
Розвідати, -ся. Cм. розвідувати, -ся.
Смолоскип, -па, м. Факелъ. В гордім замку на подвірї смолоскипи запаляли. Федьк. І. 123.
Укріпити Cм. укріпляти.
Уродливий, -а, -е. 1) Красивый, пригожій. Не родись богатий та вродливий, а родись при долі та щасливий. Ном. № 1673. А виросла як панна, чорнобрива, уродлива. Шевч. 268. 2) Способный, даровитый. Там такий був чоловік на все вродливий. Рудч. Ск. І. 74. 3) Урожайный. Лани мої уродливі. ЗЮЗО. І. 549.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОПУЦЬОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.