Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лопушиння

Лопуши́ння, -ня, с. соб. Кусты, листья лопуху. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПУШИННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПУШИННЯ"
Галаджійка, -ки, ж. Небольшой плужокъ съ прямой градилью, безъ колісні. Одесс. у.
За́морозь, -зі, ж. Снѣгъ, намерзшій на оконномъ стеклѣ. Дивиться в поле, через царину, прохухавши заморозь на склі. Г. Барв. 167.
Злеге́сеньканар. Ум. отъ зле́гка.
Контувати, -ту́ю, -єш, гл. = контентувати.
Лю́ля, -лі, ж. = колиска. Вже твоя дитиночка у люлі кричить. Грин. III. 302. Ум. люлечка.
Наору́дувати, -дую, -єш, гл. Сдѣлать, устроить, распорядиться.  
Повсаджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Усѣсться (о многихъ).
Пообпасинковувати, -вую, -єш, гл. Обломать побѣги на стебляхъ табаку, подсолнечника и пр. (во множествѣ)
Попрямувати, -му́ю, -єш, гл. Пойти напрямикъ, направиться. Гапка потягла в хату, а Іван попрямував до клуні.
Рудуватий, -а, -е. Рыжеватый; коричневатый. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОПУШИННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.