Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лопушиння

Лопуши́ння, -ня, с. соб. Кусты, листья лопуху. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПУШИННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПУШИННЯ"
Безперечний, -а, -е. Безспорный, несомнѣнный. Галиц.
Докупи́ти Cм. докупати.
Лягти́ Cм. лягати.
Обнатужити, -ся. Cм. обнатужувати, -ся.
Паляничити, -чу, -чиш, гл. Печь паляниці? Встрѣчено въ слѣд. пословицѣ: Так вже його піч спекла, так його паляничить. Ном. № 2131.
Плиг! I Прыгъ! скокъ!
Спізнавати, -наю, -єш, сов. в. спізна́ти, -на́ю, -єш, гл. Узнавать, узнать. Бога в Тройці спізнала. Чуб. І. 181. Брат сестри не спізнав. Чуб. V. 918.
Стовпаха, -хи, ж. Сортъ плахты. Черн. у.
Терник, -ка, м. Собраніе терновыхъ кустовъ. Терник був густий. Драг. 341. Ум. терничо́к.
Ткнути, ткну, ткнеш, гл. 1) Сдѣлать уколъ чѣмъ нибудь острымъ. Шейк. 2) Тронуть. Вже свяченого не ткне удруге. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОПУШИННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.