Виплюнути Cм. випльовувати.
Єги́петник, -ка, м. Египтянинъ. Переносно: притѣснитель, подобный египетскимъ притѣснителямъ евреемъ. Панич.... об'явив, що як козачка за його крестянина пійде, то на панщину не ходитиме; так і то не йдуть. Думка така: поки ти жив, так добре, а як часом помреш, да якому небудь єгипетнику достанемось, тогді — що?
Змикнути, -ну́, -не́ш, гл. Увернуться, отскочить въ сторону, убѣжать. Хотів ударити чорта, а тий (= той) змикнув, і кий ударився об камінь.
Кінчати, -ча́ю, -єш, с. в. кінчи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Оканчивать, кончать, кончить. Кінчаючи своє слово до шановного читця, повинен додать... У роскоші кінчають вік щасливий. 2) Добивать. Розійшлися гайдамаки... з ножем у халяві жидів кінчать. Було тобі жидів кінчать, ляшків не займати.
Клубочок, -чка, м. Ум. отъ клубок.
Надплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надпливти́ и надплисти́, -ву́, -ве́ш, гл. Подплывать, подплыть.
Плутаниця, -ці, ж. Путаница, вздоръ, чепуха. Плутаницю плутав мені таку, що зовсім не до ладу.
Подіяти, -дію, -єш, гл.
1) Сдѣлать. Заморські лікарі нічого не подіють.
2) Сдѣлать, причинить колдовствомъ. Се щось йому подіяно: не їсть, не п'є.
Помрака, -ки, ж. Пасмурная погода, туманъ.
Роскрут, -та, м. Кольцо изъ деревяннаго прута, — напр. въ ярмѣ, гдѣ оно играетъ ту-же роль, что и живець (Cм. живець 11). Ум. роскрутець.
