Виповнятися, -няюся, -єшся, сов. в. виповнитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Наполняться, наполниться, сдѣлаться полнымъ. Каеш: боки позападали у коня; а давай що-дня вівса, то швидко виповняться. Хата усе виповнялася людьми, що надіходили. 2) О лунѣ: дѣлаться полной. Тоді (молодикові) виповнятися, а нам оздоровлятися.
Випогоджуватися, -джується, сов. в. випогодитися, -диться, гл. безл. Проясняться, проясниться, наступать, наступить хорошей погодѣ.
Високодумно нар. Гордо, высокомѣрно.
Конечне нар. 1) Непремѣнно, неизбѣжно. Вони почули, що за пшеницею треба конечне йти в двір фараонів. Любилося двоє дітей сердечне, присудив Господь розлучити конечне. 2) не конечне. Не совсѣмъ, не очень. Не конешне вона влюбляла, як до чоловіка трапиться гість.
Нагні́чувати, -чую, -єш, сов. в. нагніти́ти, -чу́, -тиш, гл. Нажимать, нажать, надавливать, надавить, придавливать, придавить. Повалив мене та ще й коліном нагнітив. Язик отерп, замерзла мова, мов камінь сердечко нагнів.
Наказа́ти Cм. наказувати.
Полюдськи, полю́дському, полю́дську, нар. Какъ слѣдуетъ, какъ принято. І матері поможе в чому, і до мене полюдськи заговорить. У тебе все не полюдському. В Луцку все не полюдську: навколо вода, а в середині біда.
Уступне, -ного, с. Взносъ при вступленіи въ какое-ниб. организованное общество.
Човпти, -пу́, -пе́ш, гл.
1) Колотить, бить. Човпуть його, мов дурного.
2) Твердить, повторять одно и то-же. Чоловік одно човпе. Все човпеш, що ти зав'язав мені світ.
3) Плестись, тащиться. Човпе старий селом.
Шісдесят числ. Шестьдесятъ. Пішли в село гоней за шісдесят од Єрусалима.
