Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нагнічувати

Нагні́чувати, -чую, -єш, сов. в. нагніти́ти, -чу́, -тиш, гл. Нажимать, нажать, надавливать, надавить, придавливать, придавить. Повалив мене та ще й коліном нагнітив. Лебед. у. Язик отерп, замерзла мова, мов камінь сердечко нагнів. Мкр. Г. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГНІЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГНІЧУВАТИ"
Гурча́ння, -ня, с. Гудѣніе, журчаніе.
Дурня́чка, -ки, ж. = дурноха. Желех. Вх. Зн. 16.
Жи́чка I, -ки, ж. 1) Красная шерстяная нитка, нитка гаруса. Побачивши первий цвіт на огірках, або на гарбузах, перев'язують червоною жичкою, з пояса висмикнутою. Ном. 2) Шерстяная или гарусная тесемка, ленточка. Гол. Од. 47, 54. Ум. жи́чечка.  
Кукурудзайка, -ки, ж. зоол. Клестъ, Loxia. Вх. Уг. 248.
Негідний, -а, -е. 1) Недостойный. 2) Негодный, мерзкій. Бодай лиш не мати дитину негідну. Гол. III. 454.
Неглядка, -ки, ж. Нерадивая, незаботливая. Взяв невістку та й кається. Чим же вона негожа? Хай правда, що вона неглядка та ледаченька, ну так і син їхній такий же; та й самі старі такі. Що ж, що вона не хоче нічого глядіть? І вони ж такі! Новомосковскъ.
Обкласти, -ду́, -де́ш, гл. = обікласти.
Олживий, -а, -е. Лживый. К. Бай. 150.
Протуркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = протуркотати.
Рознемсатися, -саюся, -єшся, гл. = розрюматися.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГНІЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.