Бемкати, -каю, -єш, гл.
1) = бамкати.
2) Метаться въ разныя стороны.
Верлатий, -а, -е. Крикливый.
Висмикати, -каю, -єш, сов. в. висмикнути, -ну, -неш, гл. Выдергитать, выдернуть. З-під пояса шовкову хустку висмикав. З лоба очі висмикати.
Заклю́кання, -ня, с. Запутываніе, запутанность.
Звір I, зво́ру, м. Оврагъ, лощина, ложбина. Не навчила я ся корчима ходити, з звора воду пити, з торби хлібом жити, з торби хлібом жити, на камені спаті.
Крівавити, -влю́, -ви́ш, гл. Окровавлять.
Леда́чий, -а, -е. 1) Лѣнивый; облѣнившійся. Ледачому все важко робити. Туркеня дрімала. Дрімав у харемі ледачий султан. Ледача шкапа скрізь припинки має. 2) Дурной, ничтожный, негодный, плохой. Ледача та дівка, що сама себе хвалить. Ледачому ледача й смерть. З серця беруться ледачі думки. Ой чумаче, чумаче, життя твоє ледаче. Добре далеко чуть, а ледаче ще далі. Холодно, вдягнувшись у їдно! — Їднаково в двоє, як ледачі обоє. Ум. ледаче́нький. Внизу — путній ставок, а через його ледаченький місток.
Лучня́, -ні́, ж. = лушня.
Наддніпря́нщина, -ни, ж. Приднѣпровье.
Садовничка, -ки, ж. Жена садовника.
