Верба, -би, ж. Верба, ветла, Salix. Шумлять верби в кінці греблі, що я насадила. Не стояла б до півночі з милим під вербою. Будь високий як верба, а багатий як земля. у його на вербі груші ростуть. Онъ вретъ, онъ говоритъ небылицы. куди не підеш, то золоті верби ростуть. Вездѣ испортишь дѣло. вербу носити почав. Запилъ.
2) — дика = дереза. Ум. вербка, вербиця, вербичка, вербиченька, вербочка.
Вш... Cм. уш....
Наня́ти, -ся. Cм. наймати, -ся.
Обколупувати, -пую, -єш, сов. в. обколупати, -лаю, -єш, гл. Облупливать, облупить, обковыривать, обковырять. Занехаяні і обколупані негодою будинки-кам'яниці.
Одноцальний, -а, -е. Въ одинъ дюймъ. одноцальна дошка.
Поєзуїтити, -ї́чу, -тиш, гл. Сдѣлать подобнымъ іезуиту. Поєзуїчене шляхетство.
Прозірник, -ку, м. Раст. Hypericum quadranqulum.
Розстібати, -ба́ю, -єш, сов. в. розстебнути, -ну, -неш, гл. Разстегивать, разстегнуть. Він розстебнув одежу.
Твір, твору, м. 1) Твореніе, созданіе. Небеса Божу славу являють, його твори вся твердь возвіщає. 2) Твореніе, произведеніе, сочиненіе (литературное, художественное). Збірник творів Ієремії Галки. Слухало все, що живо, їх нових поетичних творів.
Торопати, -паю, -єш, гл.
1) Бѣдствовать, влачить жизнь.
2) Болтать.
