Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

човгання

Човгання, -ня, с. Шарканье (ногами).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОВГАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОВГАННЯ"
Варінка, -ки, ж. = варіння. Сим. 184.
Вирган, -ну, м. Органъ. В розмовах на вирган мов грала. Мкр. Г. 17.
Гострі́й, -рія́, м. Лезвее, острый край ножа, бритвы и пр. Сумск. у. Ум. Гостріє́ць. Екатер. у.
Завдо́вж, завдо́вжки, нар. Длиною, въ длину. Роги по аршину завдовжки, коли не більш. Стор. І. 41.
Запащекува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Заговорить быстро. 2) Начать говорить дерзости.
Посинілий, -а, -е. Посинѣвшій. Посинілі руки. Мир. Пов. І. 158 б.
Прилизати, -ся. Cм. прилизувати, -ся.
Свавільник, -ка, м. = сваволець. Мир. ХРВ. 91.
Спинка, -ки, ж. Ум. отъ спина.
Спречка, -ки, ж. = суперечка. Радом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧОВГАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.