Ватуйка, -ки, ж.
1) Годовалая коза.
2) = ватуля.
Верства, -ви, ж.
1) Верста. Прибігають до царевого дому.... верстов за п'ять. У доброго коня не довгі верстви.
2) Верстовой столбъ. З Береслава до Перекопу все мальовані верстви. Понаставляли тут верстів що й розминуться трудно.
3) Слой земли, сноповъ; рядъ вѣтвей на деревѣ, находящихся на одной высотѣ. Треба ще положити одну верству, а тоді вже вершити стіг.
4) Слой, классъ, кругъ (общества). Це люде однієї верстви з вами.
5) Возрастъ. Цей дід однієї зо мною верстви. І з менчої верстви вчаться всі.
Відусіль, відусіля, нар. Отовсюду со всѣхъ сторонъ. Біда відусіля преться.
Гасати, -са́ю, -єш, гл. Бѣгать, прыгать, метаться, усердно танцовать. Гасав і я, як божевільний по степах за кабардою. «Сіль сиплеться з кишені, сіль»! кажуть чумакові, а він гаса. «А вже, — каже, — мені не бо солі, коли грають на басолі».
Закоштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Попробовать.
Зрухнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = зрушитися. З місця й не зрухнеться.
Парубкування, -ня, с. Жизнь парня.
Повищати, -щаю, -єш, гл. Сдѣлаться выше.
Позатримувати, -мую, -єш, гл. Задержать (во множествѣ).
Пстружок, -жка, м. Ум. отъ пструг.