Австрия́цький и австрія́цький, -а, -е. Австрійскій.
Вижовтити, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.
Дереси́на, -ни, ж. Отдѣльный экземпляръ растенія горецъ. Ум. Дереси́нка, дареси́нонька.
Зарої́тись, -ро́юся, -ї́шся, гл. Зароиться. Рече — і хмарами з'явились пеські мухи, і скнипи навкруги роями зароїлись.
Защи́пувати, -пую, -єш, сов. в. защипну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Залѣплять, залѣпить (пирогъ, вареникъ). Варила дружечка пиріжки, защипувала їх в три ріжки.
Льос, -су, м. Жребій; судьба; удѣлъ, участь. Єдну шату Христову пошарпали, а о другій кидали льоси. Я в тому невинна, льос тому владає, заказує рідний отець і мати не дає. — На що ж, невдачнице, на льос нарікати? Лучче сказать: нехороший, не можу кохати.
Насолити Cм. насолювати.
Очемеріти, -рію, -єш, гл. Одурѣть, прійти въ безсознательное состояніе. Вони на мене шпали і хотіли вгинать; а тут ззаду кричать: «бережись, бо вдарить тебе кілком! — я й очемерів і не знаю як повернувсь, та й ударив її.
Сміюнець, -нця, м. Ум. отъ сміюн.
2) Зубъ-рѣзецъ.
Соборуватися, -руюся, -єшся, гл. Собороваться. Я хочу маслом соборуватась.
