Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сміюнець

Сміюнець, -нця, м. Ум. отъ сміюн. 2) Зубъ-рѣзецъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМІЮНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМІЮНЕЦЬ"
Головень I, -вні, ж. Большая голова. Аф. 362. Як заснув Олоферн, то Юдифа к йому прийшла, цюк його в головень, аж із його душа вийшла. Стар. вирш. (Аф. 362).
Джу́ра, -ри, м. Козацкій слуга-товарищъ, оруженосецъ, ходившій вмѣстѣ съ козакомъ въ походы и битвы. Тоді ж то не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, що наш пан гетьман Хмельницький.... задумав. Мет. 391. Ой сідлай, джуро, ой сідлай, малий, мені буланого, собі ж сідлай другого — гнідого старого. Мет. 401. Ой як оглянеться та Перебийніс на джуру малого, й аж кладе (= бьетъ враговъ) джура, кладе малий ще лучче від його. Мет. Cм. Чура. Ум. Джу́ронька.
Заки́слити Cм. закислювати.
Закоре́нювати, -нюю, -єш, сов. в. закорени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Укоренять, укоренить.
Здебі́льша, здебі́льшого, нар. Большей частью; болѣе-менѣе. Поприбірав у хаті здебільшого. Сквир. у.
Морко́ви́ця, -ці, ж. = морква 1. Обізвалась морковиця, гарбузовая сестриця. Чуб.
Несить, -ти, ж. Ненасытность.
Пучечка, -ки, ж. Ум. отъ пучка.
Уснаститися, -щуся, -стишся, гл. Укрѣпиться. Скільки, раз скидали ми свого попа, так ні, уснастивсь таки, та й досі. Лебед. у.
Цішиця, -ці, ж. = ціша. Хмелем коло двору, вінцем коло столу, цєшицями по столу. Боже вас благослови і отець, і мати на посаг ступати! Гол. IV. 351.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМІЮНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.