Баркан, -на, м. Досчатый заборъ, то-же, что и паркан. Золотий сад і золотим барканом обгорожений. З одного боку двора коло баркана росли рядомъ тополі. Ум. баркинчик. Ув. барканище.
Виучити, (-ся), -чу, (-ся), -чиш, (-ся), гл. = вивчати, -ся.
Відпрядати, -даю, -єш, сов. в. відпрясти, -пряду, -деш, гл. Прясть въ отплату за что, отрабатывать, отработать пряденіемъ. Сестро моя, сестро, де ти чого брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? Хто мені буде чужі мітки одпрядать?
Затрухля́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ.
Ну 1), меж. Ну, їсть! нівроку! та ну бо кажіть! Да говорите же!
2) Передъ глаголомъ неопр. накл. употребляется въ смыслѣ: началъ, давай. А прокинувся він... і гуком його в хаті аж сохи движать! Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом.
3) = но 2. (Послѣ глагола въ повелит. накл.): А вийдіть-ну сюди, дядьку Трохиме, ходіть-ну з нами.
Облагодити, -джу, -диш, гл.
1) Поправить, починить.
2) Приготовить. Вже й сани облагодив, а снігу й досі нема.
Петечє, -чя, с. Не валяное сукно.
Побіл, -лу, м.
1) Бѣлая глина.
2) Побѣлка.
Поросплатувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и росплата́ти, но во множествѣ.
Сережечка, -ки, ж. Ум. отъ серга.
