Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чмутовиха

Чмутовиха, -хи, ж. Проказница, затѣйница, выдумщица. Та халяндри, чмутовиха, для сміху скакала. Мкр. Н. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧМУТОВИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧМУТОВИХА"
Анти́пковий, -а, -е. Сдѣланный изъ анти́пки, принадлежащій ей. Желех.
Бликати, -каю, -єш, гл. = блимати 1. Головешка ота довго буде бликати. Н. Вол. у. 2) = блимати 2. Так бликає на мене очима. О. 1862. V. 32. Чого ти своїми більмами так бликаєш? Канев. у.
Ду́хати, -хаю, -єш, одн. в. духну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Дуть на что нибудь, подуть, дунуть. Вітер як духнув. Рудч. Ск. II. 126. Ходім, каже, товаришу, ще до моря: хто більше води видме. — Ходім. От пішли. От Прало як духне, то чуть риби за хвоста не вхватить — аж до сухого. Рудч. Ск.
Заво́дця, -ці, м. Зачинщикъ.
Камуз, -зу, м. Мелкіе куски. Зухвальцу на камуз роспасти. Федьк. Cм. гамуз.
Ли́ся, -сі, ж. 1) = лисуна. Желех. 2) Раст. Fulicata atra.
Піхою нар. = піхом. Піхою... за десять верстов на місто. Г. Барв. 95.
Приголовник, -ка, м. Каждое изъ четырехъ бревенъ, на которыхъ кладется печь въ гуцульской коли́бі. Шух. І. 175.
Пуплишок, -шка, м. = пуп'яшок 1. Вх. Пч. І. 15.
Чаклування, -ня, с. Колдованіе, колдовство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧМУТОВИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.