Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ладний

Ладний, -а, -е. 1) Согласный. 2) Красивый. Ладна баба без єдваби. Ном. № 7516. Прибігаю до криниці, — беруть воду молодиці, — беруть воду, дають пити, не жаль ладну зачепити. Чуб. V. 143. Лужко ж моє ладне, мальоване. Чуб. V. 12. Вона йому ладна. Она ему нравится. Пай він любить, а його жадна, най тота зрадить, котра му ладна. Чуб. V. 16. 3) Порядочный, взрослый. Він уже ладний парубіка був, як узяли в москалі. 4) Свѣжій, доброкачественный. Гуцульський кінь стає при достатній паші, ладній і здоровій воді сильний, живий. Шух. І. 78. Ум. ладненький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАДНИЙ"
Водій, -дія, м. Вожакъ. Желех.
Го́нтовий, -а, -е. Сдѣланный изъ гонта. К. ЧР. 209. Ґонтовий дах Округи церкви. К. Оп. 132.
Заї́куватий, -а, -е. Заикливый. Аф.
Замуги́кати, -каю, -єш, гл. Запѣть тихо, подъ носъ.
Значний, -а, -е. 1) Значительный. Значная шість війська. 2) Видный, замѣтный. Був сей чоловік значний між усіма на сході сонця. К. Іов. 3. 3) Знатный. Значні пани і шляхетство. Стор. МПр. 67. Чоловік значного роду. Єв. Л. XIX. 12. 4) = значкий. Значні гроші, значний віл. Н. Вол. у.
Канареєчок, -чка, м. Ум. отъ канарейко.
Назуби́ти, -ся. Cм. назублювати, -ся.
Обридливо нар. 1) Надоѣдливо. 2) Противно.
Оладок, -дка, м. = оладка. Ном. № 7932.
Покудовчити 2, -чу, -чиш, гл. 1) = покудлати. 2) Отколотить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.