Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ладити

Ладити, -джу, -диш, гл. = лагодити 1 и 2. 1) На вдовина сина шибеницю ладять. Чуб. Неня з кухарками ладять страву. Федьк. 2) Ой зацвіла калинонька в лузі, вломилася поличенька в плузі. Ой чи мені поличеньку ладити, чи до дівчини на зальоти іти? Чуб. V. 377.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАДИТИ"
Вугнавка, -ки, ж. = гугнявка. Желех.
Гониві́тер, -тра, м. = Вертипорох. Вх. Зн. 6.
Задиви́тися Cм. задивлятися.
Зду́мувати, -мую, -єш, сов. в. зду́мати, -маю, -єш, гл. 1) Вздумывать, вздумать, затѣвать, затѣять. Єдин здумав женитися, щоб була чим журитися. Чуб. V. 519. 2) Вспоминать, вспомнить, припомнить. Сказав би веремію, та здумав, що говію. Ном. № 3583. 3) Воображать, вообразить, представлять, представить.
На́довго нар. Надолго. Хиба надовго старий жениться: або сам умре, або жінка покине. ЗОЮР. І. 148.
На́ковань, -ні, ж. Маленькая наковальня. Вх. Зн. 39.
Нахвасувати, -су́ю, -єш, гл. О колесѣ: обтянуть ободомъ.
Перть, -ти, ж. Тропинка, по которой гоняютъ овецъ. Вх. Зн. 48.
Посидковий, -а, -е. ва хата. Обычная хата гуцула, въ которой онъ живетъ съ семьей, — называется такъ въ противоположность зимней хатѣ на отдаленныхъ сѣнокосныхъ угодьяхъ, которая называется зимарка. Шух. I. 111.
Тогдий нар. = тоді. Тогдий забравсі жид та й пішов. Гн. І. 110.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.