Борода, -ди, ж.
1) Борода. Ой не піду за старого — бородою коле. задер бороду. Грубо: умеръ.
2) Подбородокъ, нижняя челюсть.
3) лядська борода. Трава, которую не можетъ захватить коса.
4) стасова борода. Кусть ржи, оставляемый на нивѣ въ концѣ жатвы.
5) борода лісова. Раст. Usnea barbata.
6) — чортова. Vincetoxicum officinale L. Moench. Ум. борідка, борідонька, борідочка.
Згі́рний, -а, -е. Нагорный.
Здрі́нка, -ки, ж. Зрачокъ.
Зілля́ти, -ллю, -ллєш, гл. = злити.
Коня, -ня́ти, с. Лошенокъ, а также плохая лошаденка. Чуже коня — паня. Ум. коненя. На зирив він коненя на ярмарку.
Леда́щий, -а, -е. = ледачий. Ледащому всюди зле.
Пахоля, -ля́ти, с. Маленькій мальчикъ. Та скажи мені правду, мале пахоля, над якеє зілля і в світі нема? Ум. пахолятко.
Поровий, -а́, -е́ Своевременный. Перові діти. Не порова дитина — ще б через місяць їй треба бути: хто-й-зна, чи й житиме.
Пошлюбувати, -бу́ю, -єш, гл. Повѣнчаться съ кѣмъ. А ти, боярине, не подивуй, іди собі иншую пошлюбуй.
Фелелувати, -лую, -єш, гл. — за кого. Ручаться за кого.
