Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

маковиця

Ма́ковиця, -ці, ж. Вершина купола церкви, вершина горы. Гол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАКОВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАКОВИЦЯ"
Близчитися, -чуся, -чишся, гл. Становиться ближе.
Незносний, -а, -е. Нестерпимый. Годі мліти серцю моєму з незносної тут. КС. 1882. VIII. 281.
Обікрасти Cм. обкрадати.
Печалитися, -люся, -лишся, гл. Печалиться = журиться. Грин. III. 390. Чуб. V. 305.
Рябокрилий, -а, -е. Пестрокрылый. Соловейко рябокрилий. Грин. III. 179., Ум. рябокри́ленький. Єсть голубець рябокриленький. Чуб. V. 310.
Середина, -ни, ж. 1) Середина, средина. 2) Внутренность. Ум. серединка.
Тайстерка, -ки, ж. Ум. отъ тайстра.
Трубонька, трубочка, -ки, ж. Ум. отъ труба.
Чемериця, -ці, ж. Раст. а)біла. Veratrum album L. ЗЮЗО. І. 140. б)жовтава. Veratrum Lobellianum. Шух. І. 20. в)чо́рна. Veratrum nigrum L. ЗЮЗО. І. 140.
Шух, -ха, м. Мѣра дровъ. Шух. I. 265.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАКОВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.