Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

маковик

Макови́к, -ка, м. = маківник. Ум. маковичок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 399.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАКОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАКОВИК"
Алю́! меж. = Аля́! Вх. Уг. 250.
А́ндека = (он де), нар. Вонъ, вонъ тамъ. (Угор). Ogon. 217.
Доду́муватися, -муюся, -єшся, сов. в. доду́матися, -маюся, -єшся, гл. Додумываться, додуматься. Думаю, не додумаюсь. Г. Барв. 390.
Дозо́рний, -а, -е. Наблюдающій, надсматривающій.
Мельчко́м нар. Мелькомъ. І в голову йому не клалось, щоб з ним так бачитись мельчком. Котл. Ен.
Мимохі́д, -ходу, м. Конвульсіи у дітей. КС. 1893. VII. 80.
Повирізняти, -ня́ю, -єш, гл. Выдѣлить (во множествѣ). Ягнят з отари повирізняли.
Рятун, -на, м. Спаситель, спасающій. Лохв. у.
Сапай, -пая, м. Въ загадкѣ — носъ. Ой на горі гай, під гаєм мигай, під мигаєм, сапай. Ном., стр. 297, № 222.
Украсти 2, -ся. Cм. украдати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАКОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.