Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лада

Лада, -ди, ж. Названіе существа, подъ которымъ разумѣютъ древне-славянскую богиню. В веснянках співають про матір Ладу: «Благослови, мати, ой мати Лада, мати, весну закликати». Левиц. І. Світ. 7.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАДА"
Боклатий, -а, -е. Пузатый, брюхастый. Желех.
Ді́лний, -а, -е. Рабочій, занятый. Ділний час тепер. Тепер жнива, времня ділне. Лебед. у.
Іголий, -лия, м. іголийка, -ки, ж. = іговна. Вх. Лем. 421.
Крадій, -дія, м. Воръ. Лубен. у.
Мусульма́нка, -ки, ж. Мусульманка.
Нищечком нар. Ум. отъ ни́шком.
Палати, -ла́ю, -єш, гл. 1) Пылать. Круг неї полум'я палало. Котл. Ен. І. 38. Восковая свічка цілу ніч палала. Грин. III. 690. Лютим огнем, яростію палають без міри. Чуб. V. 448. 2) Пылать, страстно рваться. Він палає продати воли, а тут купця нема. Волч. у. 3) Очищать ошелушенное зерно (проса, ячменя, гречи) отъ шелухи или зерна подсолнечника отъ пустыхъ и пр. встряхивая ихъ особымъ образомъ въ корытцѣ, отчего легкія части отдѣляются въ верхній слой и отлетаютъ. Черниг. у. Cм. опалати.
Погребти Cм. погрібати.
Полуднати, -наю, -єш, гл. Полдничать. Сядеш, мати, полуднати, — ні з ким розмовляти. Мет. 224.
Сувати, -ваю, -єш, гл. Совать. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.