Відвіт, -ту, м. Отвѣтъ. одвіт оддавати. Отвѣчать.
Голомовзик, -ка, м. = голомозько.
Дзвона́рь, -ря́, м. Звонарь. Ум. Дзвона́рчик.
За́смажка, -ки, ж. Жиръ, пережаренный съ мукой для заправки кушанья.
Звича́йний, -а, -е. 1) Обыкновенный. 2) Вѣжливый, приличный. Була звичайна, поважала людей і гріха боялась. Хата, 166. Труби на пса — на чоловіка звичайне слово. Ум. звичайне́нький.
Мигда́ль, -лю, м. Миндаль.
Обкорити, -рю́, -риш, гл. = обкорувати.
Шльонск, -ку, м. Силезія.
Шнурований, -а, -е. прич. отъ шнурувати.
1) Зашнурованный.
2) Увязанный веревками.
3) шнуровані бро́ви = брови на шнурочку. Cм. шнурок. В неї брови шнуровані.
Шурхнути, -хну, -неш, гл.
1) Произвести шорохъ. Іде бором прислухаючись: то шурхне щось ізбоку, то захитається береза.
2) Неожиданно провалиться или вскочить, влетѣть куда-либо, преимущественно въ тѣсное пространство. Шурхнув у яму. Шурхнула, як пліточка, в першу дірку. З ніженської гоголівської гимназії шурхнув у військове товариство. — руко́ю куди. Засунуть руку во что. А ми, звісно парубки, — та по карманах, я в один шурхнув та в другий — нема: а до Ганни поліз — вузлик.
