Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

д
да
да-ба!
дава
давани
даванка
давання
давати
даватися
давець
давило
давильця
давина
давити
давитися
даві
давлючий
давнезний
давнеколишній
давненезний
давним-давно
давнина
давнити
давнитися
давній
давнісінько
давність
давніш
давнішній
давно 1
давно 2
давноминулий
давнути
давняшній
давонути
давучий
давучка
дадакати
дадакач
даде
дадекой
д'аджеж
даєден
дазь-бі
дайка
дак
дакоди
дакотрий
дакус
далда
д'але
далебі
далебо
д'алеж
далезний
далезно
далека
далекий
далекість
далеко
далекогляд
далеч
далеченний
далеченький
далеченько
далечиня
далечінь
далешній
далиня
далити
далитися
далі
далічко
даль
дальнина
дальній
дальнозоркий
дальноокий
дальш
дальший
дамка
дамниця
дамочка
дан
данина
данка
данна
дання
данок
данцівник
данцувати
дань
дар
дара 1
дара 2
дараба
дарабчик
дарбенний
даревний
даремне
даремний
даремнісінько
даремно
даремщина
дарити
дариця
дарівник
дарівщина
даріжний
даріння
дарма
дармо
дармовий
дармовис
дармовіс
дармоїд
дармоїдка
дармоїдний
дармоїдня
дармоїдство
Брусленина, -ни, ж. Раст. Evonymus verrucosus Scop. ЗЮЗО. I. 123.
Вирушити, -шу, -шиш, гл. Отправиться, двинуться. Вирушу я так потужно, що безумством буде против мене воювати. К. МБ. XII. 266.
Гальмування, -ня, с. Дѣйствіе тормозящаго, торможеніе, останавливаніе.
Гандри бити. = Байдики бити. Желех.
Завередува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Закапризничать, заприхотничать, начать привередничать.
Любо́в, -ви, ж. Любовь. Любови Божої не маєте в собі. Єв. І. V. 42. Де любов, там сам Бог пробуває. Ном. № 9514. Не завидуй багатому: багатий не має ні приязні, ні любови, — він все те наймає. Шевч. 227. Ой Боже, Боже, що тая любов може! Н. п. до любови. По любви. Хоч у одній льолі, аби до любови. Ном. № 8898. бути до любови. Вызывать любовь, нравиться; быть пріятнымъ. А ні до любови, а ні до життя. Ном. № 6552. Щоб біле личко, а чорнії брови, — то ж козакові дівка до любови. Чуб. V. 40. Тільки ж мені до любови що чорнії брови. Мет. 18. Ум. любовка. Хоч у одній льольці, аби до любовці. Ном. № 8898.
Осипка, -ки, ж. 1) Ячменное зерно измельченное на мельницѣ (каждое на 2 — 3 части), которое даютъ баранамъ во время случки и молодымъ барашкамъ. Херс. у. 2) Плата мукой или пшеномъ пастуху. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. 3) Корь. Вх. Лем. 444.
Тверджа, -жі, ж. Твердь, твердыня. Будь мені за гірню скелю, стань за тверджу недвижиму. К. Псал. 68.
Чудернастий, чудернацький, чудернацький, -а, -е. Странный. Зараз виміняв його в пана за якусь чудерняцьку собаку. Левиц. І. 159.
Шеверногий, -а, -е. Косолапый, кривоногій. І не люблять дівчата, бо ти довгий.... криворукий, шеверногий. Чуб. V. 1127.