Гноїти, гною, -їш, гл.
1) Гноить. Діди строють, а баби гноють.
2) Унаваживать, удобрять.
Жмі́нечка и жмі́нька, -ки, ж. Ум. отъ жменя.
Заборо́тати, -таю, -єш, гл. Затормошить, сбить съ толку. Ви мене заборотаєте, як будете хапати та з одного, а та з другого боку. Вас багато, а я один.
Незнайомець, -мця, м. Незнакомец!.. Стрів її чуждоземець, чуждоземець, незнайомець.
Погоня, -ні, ж. Погоня. Ой Марку ж, мій Марку, не дрімай зо мною, бо побіжить мати в погоню за мною. Ум. погонечка, погононька.
Скомпонувати, -ну́ю, -єш, гл. Составить, сочинить. Мене за сю не лайте мову, — не я її скомпонував. (Товариство) скомпонувало собі статут.
Тайник, -ка, м.
1) Тайникъ, секретное мѣсто.
2) Тяйный проходъ. Се мабуть тайник — печера, що йде під землею. Ум. тайничо́к.
Тосяти, -сяю, -єш, гл. Бить въ ладоши, плескать, забавлять ребенка.
Цюцю меж. = цуцу. Цюцю, дурний салабай.
Чвати, чваю, -єш, гл.
1) = цькувати. Не раз, не два псами чвали.
2) чває один на другого. Ѣдкими словами уязвляютъ другъ друга, ругаютъ. .