Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

джерело
джереловий
джерельний
джерельце
джереляний
джерелястий
джеркотання
джеркотати
джерло
джермала
джермари
джермелити
джермелитися
джермело
джермелувати
джермельце
джеря
джємори
джигало
джигати
джигатися
джигнути
джигонути
джиґ!
джиґавка
джиґели
джиґиря
джиґра
джиґун
джиґуха
джиджулити
джиджулитися
джиджулуха
джиджуритися
джиджуруха
джижчати
джиле!
джинджигилястий
джинджор
джинджуристий
джирчати
джіворонок
джінджура 2
джміль
джоболда
джоґан
джойка
джолґонути
джоло
джоломія
джолонка
джонва
джорелистий
джорелитися
джорело
джоя
джуґан
джуґля
джуклити
джулий
джумак
джумачиха
джумига
джумиха
джунджовий
джупельце
джупло
джур
джура 2
джурґа
джурджя
джуронька
джурчати
джусь!
джут
джуфо
джяворонок
дзбан
дзбанок
дзвеніння
дзвеніти
дзвенкач
дзвенячий
дзвизнути
дзвізчати
дзвін
дзвінець
дзвіниця
дзвіничний
дзвінка
дзвінкий
дзвінковий
дзвінкоголосий
дзвінний
дзвінник
дзвінок
дзвіночок
дзвонариха
дзвонарів
дзвонарівна
дзвонарський
дзвонарь
дзвонець
дзвоник
дзвонити
дзвониця
дзвоничок
дзвяга
дзвяк I
дзвяк! II
дзвякало
дзвякати
дзвякнутися
дзвякотіти
дзеленець
дзелений
дзеленка
дзелень!
дзеленькати
дзеленькотіти
Єдинома́терній, -я, -є. Единоутробный. Вони прийшли з Веніамином, його єдиноматернім братом. Оп. 77.
Згорбу́литися, -люся, -лишся, гл. = згорбитися. Ив. 71.
Їдження, -ня, с. = їдення. Чуб. II. 582. Драг. 281. За сидження нема їдження. Ном. № 10846.
Напіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. напекти́ся, -печу́ся, -че́шся, гл. 1) Напекаться, напечься. Лице напеклося біля печі. Левиц. І. 2) Нажариваться, нажариться.
Поковзом нар. Скользя. Бим мужики бабу, та потім поковзом тягли. Прил. у.
Пристрітельний, -а, -е. = пристрітний. Єф. 26.
Продумати, -маю, -єш, гл. Продумать.
Розглядатися, -даюся, -єшся, сов. в. розглядітися, -джуся, -дишся, гл. Осматриваться, осмотрѣться. Хотіла м його шанувати, своє серце йому дати, а він собі розібрав, розглядівся да й не взяв. Чуб. V. 196.
Чума, -ми, ж. Чума. А щоб на вас чума напала, матері вашій чорт! Ном. № 3731. Ув. чумище. Чуб. І. 128.
Шкуропея, -пеї, ж. По народному повѣрью: царица змѣй. Що то за змія — шкуропея? — Над усіма старша. У неї голова золота, усіх гадюк вона у вирей веде. Грин. II. 316.
Нас спонсорують: