Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

джерело
джереловий
джерельний
джерельце
джереляний
джерелястий
джеркотання
джеркотати
джерло
джермала
джермари
джермелити
джермелитися
джермело
джермелувати
джермельце
джеря
джємори
джигало
джигати
джигатися
джигнути
джигонути
джиґ!
джиґавка
джиґели
джиґиря
джиґра
джиґун
джиґуха
джиджулити
джиджулитися
джиджулуха
джиджуритися
джиджуруха
джижчати
джиле!
джинджигилястий
джинджор
джинджуристий
джирчати
джіворонок
джінджура 2
джміль
джоболда
джоґан
джойка
джолґонути
джоло
джоломія
джолонка
джонва
джорелистий
джорелитися
джорело
джоя
джуґан
джуґля
джуклити
джулий
джумак
джумачиха
джумига
джумиха
джунджовий
джупельце
джупло
джур
джура 2
джурґа
джурджя
джуронька
джурчати
джусь!
джут
джуфо
джяворонок
дзбан
дзбанок
дзвеніння
дзвеніти
дзвенкач
дзвенячий
дзвизнути
дзвізчати
дзвін
дзвінець
дзвіниця
дзвіничний
дзвінка
дзвінкий
дзвінковий
дзвінкоголосий
дзвінний
дзвінник
дзвінок
дзвіночок
дзвонариха
дзвонарів
дзвонарівна
дзвонарський
дзвонарь
дзвонець
дзвоник
дзвонити
дзвониця
дзвоничок
дзвяга
дзвяк I
дзвяк! II
дзвякало
дзвякати
дзвякнутися
дзвякотіти
дзеленець
дзелений
дзеленка
дзелень!
дзеленькати
дзеленькотіти
Відвертання, -ня, с. 1) Отворачиваніе 2) Отвертываніе, откручиваніе. 3) Вычитаніе.
Да́де нар. Гдѣ нибудь. Вх. Лем. 408.
Є́мко нар. 1) Хватко. 2) Ловко, проворно, быстро, скоро. 3) є́мко ї́сти. Жадно ѣсть. Желех.
Залямува́ти, -му́ю, -єш, гл. Окаймить. Черк. у.
Заскреготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Заскрежетать. Назирає грішний правих і зубами заскрегоче. К. Псал. 87. Сорока заскреготить. Шух. І. 89. Скрикнув він, заскреготівши зубами. Стор. МПр. 99.
Зда́ння, -ня, с. Мнѣніе.
Кошт, -ту, м. 1) Расходъ, издержки. Хитро, мудро та невеликим коштом. Ном. № 3716. 2) Иждивеніе, средства. Поробивши власним коштом човни. К. ЧР. 234. Хрест я вже своїм коштом ставлю. Св. Л. 311.
Нагляді́тися, -жу́ся, -ди́шся, гл. Насмотрѣться. З рук наробитись, з ніг находитись, а з очей наглядітись. Ном. № 4560.
Перехресний, -а, -е. Перекрестный. Приїздить на перехресну дорогу, аж там стовп стоїть. Грин. І. 188. Вийшли на степ і стали на перехреснім шляху. Грин. II. 126. перехресне вікно. Въ боковой сторонѣ крыши гуцульской хаты: маленькое окошечко въ формѣ креста, безъ стекла, для выхода дыма. Шух. І. 92.
Тринчик, -ка, м. Названіе трехъ взятокъ при игрѣ въ хва́льку. КС. 1887. VІ. 466.
Нас спонсорують: