Дім, до́му, м. Домъ. Згода дім будує, а незгода руйнує. Бо́жий дім. Чужі, брате, сестри з дому Божого йдуть. До-до́му. Домой. Ум. Дімо́к, до́мик, домо́к, до́мичок, домо́чок. Мав собі домочок і садок. Домичок в неї біленький.
Змизкати, -каю, -єш, гл. Истаскать, истрепать. Тобі хоч яку гарну одежу дай, то зараз змизкаєш.
Ізд.. Cм. зд.
Киркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] ки́ркнути, -кну, -неш, гл. Рѣзко пронзительно кричать, крикнуть (о курицѣ). Пипоть у курей після ячменю робиться, — вони тоді киркають.
Латання, -ня, с. Починка, вставка заплатъ. Яке тепер латання — неділенька свята.
Лі́ньки, -ків, м. мн. = лінощі. За ліньками нічого не зробив.
Підмочувати, -чую, -єш, сов. в. підмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Подмачивать, подмочить.
Пікати, -каю, -єш, гл. Издавать пискъ. Курча в яйці піка.
Сировиця, -ці, ж.
1) = сириця. Ой бив ти ж мене сировицею.
2) Красильное сѣрое вещество въ холстѣ. Вода витягає сировицю з полотна.
3) Соленая вода (въ землѣ), изъ которой вывариваютъ соль.
Щакати, -ка́ю, -єш, гл. Раскалывать (дерево). Не рубай, не щакай зеленого дуба.