Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

домів
домівка
домівник
домівниця
домівство
домівський
домізкуватися
доміркуватися
домірний
домітати
домлівати
домняти
домовий
домовик
домовина
домовини
домовинка
домовити
домовляти
домовлятися
домовний
домовник
домогання
домогатися
домодержавець
домолити
домолитися
домолоти
домолотити
домолочувати
домонтарство
домонтарь
доморобний
доморослий
доморядник
доморядця
домостити
домотканий
домотур
домочити
домочок
домочувати
домощувати
домощуватися
домування
домувати
домуватися
домудруватися
домуровувати
домуровуватися
домчати
домчатися
дом'яти
дон
доненька
донести
донехочу
донець
донечка
донігатися
донімати
донін
донка
доносити
доносити 2
доношати
доношатися
доношіння
доношувати
доношуватися
дончик
дончиця
донщиха
донька
доньчин
донюхатися
донюхуватися
доня
доняти
донятися
до-обід
дообідати
дообідній
дообідувати
доокола
доорати
доорювати
доорюватися
доостанку
доочне
допадати
допадатися
допалати
допалити
допалювати
допалюватися
допаніти
допанувати
допануватися
допарок
допарувати
допасати
допасатися
допасти I
допасти II
допастися
допатрати
допащикувати
допащикуватися
допевне
допевнення
допевнити
допевняти
допевнятися
допекти
доперво
доперти
допертися
допивати
допиватися
Вуголов, -ва, м. 1) Кожаная связь, которой въ цѣпѣ било прикрѣплено къ цѣповищу; части, охватывающія концы била и цѣповища, называются вилиці, а кольцо ихъ соединяющее ремінник. Шух. I. 166. 2) Часть уздечки, находящаяся на головѣ. Шух. I. 79.
Горо́дчик, -ка, м. Ум. отъ горо́д.
Згі́дно нар. 1) Согласно. Виховувала б (школа) наших дітей згідно з духом нації. К. ХП. 127. 2) Пригодно.
Зненапа нар. = зненацька. Шух. І. 180.
Илкий, -а́, -е́ 1) О маслѣ: прогорьклый. Не покуштувала масла, як купувала, а воно илке. Харьк. г. 2) О щелокѣ: ѣдкій. Конст. у.
Микито́н, -ну, м. Демикитонъ.
Обшугувати, -гую, -єш, сов. в. обшуга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Очищать, очистить отъ шелухи (гречу). Обшугаю гречку на крупи. 2) Обрывать, оборвать вѣтромъ, оббить (о листьяхъ дерева). Найдуть на тебе буйнії вітри з лютими морозами, кору обіб'ють... листя обшугають. МУЕ. III. 132.
Подочісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Дочесаться, окончить причесываться (о многихъ).
Продухвина, продуховина, -ни, ж. Продушина; прорубь. Поставили ятірі у продуховині. На яру ставочки здавались якимись продухвинами. Левиц. І. 17.
Щевій, -в'ю, м. = щавій. Вх. Пч. І. 12.
Нас спонсорують: