Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

домів
домівка
домівник
домівниця
домівство
домівський
домізкуватися
доміркуватися
домірний
домітати
домлівати
домняти
домовий
домовик
домовина
домовини
домовинка
домовити
домовляти
домовлятися
домовний
домовник
домогання
домогатися
домодержавець
домолити
домолитися
домолоти
домолотити
домолочувати
домонтарство
домонтарь
доморобний
доморослий
доморядник
доморядця
домостити
домотканий
домотур
домочити
домочок
домочувати
домощувати
домощуватися
домування
домувати
домуватися
домудруватися
домуровувати
домуровуватися
домчати
домчатися
дом'яти
дон
доненька
донести
донехочу
донець
донечка
донігатися
донімати
донін
донка
доносити
доносити 2
доношати
доношатися
доношіння
доношувати
доношуватися
дончик
дончиця
донщиха
донька
доньчин
донюхатися
донюхуватися
доня
доняти
донятися
до-обід
дообідати
дообідній
дообідувати
доокола
доорати
доорювати
доорюватися
доостанку
доочне
допадати
допадатися
допалати
допалити
допалювати
допалюватися
допаніти
допанувати
допануватися
допарок
допарувати
допасати
допасатися
допасти I
допасти II
допастися
допатрати
допащикувати
допащикуватися
допевне
допевнення
допевнити
допевняти
допевнятися
допекти
доперво
доперти
допертися
допивати
допиватися
Вигубити Cм. вигублювати.
Вишкрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вишкребти, -бу, -беш, гл. = вискрібати, вискребти.
Дерев'я́ниця, -ці, ж. Деревяшка. Ото з тієї пори він став ходить на дерев'яниці. Чуб.
Доцарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Доцарствовать. По всьому царству постинать малих дітей, а то погані нам не дадуть доцарювать. Шевч. 638.
Кістяк, -ка́, м. 1) Скелетъ или часть его. Кістяки тлітимуть собі в домовині до страшного суду. Г. Барв. 460. Вирветься злющий з домовини та й задушить живу людину руками-кістяками. Г. Барв. 459. Кінську голову, костяк на порозі положить. ЗОЮР. II. 17. 2) Греческій орѣхъ. 3) Сѣрый рѣчной ракъ съ широкими клешнями. Браун. 32. Cм. залізняк.
Орел, орла, м. 1) Орелъ. Ой з-за гори, із-за кручі орли вилітають. Мет. 106. Орла не можна бити; а як його стріляти, то треба спитать тричи: чи нажився на світі. Чуб. І. 64. Летять сини України вірли і соколи. Млак. 80. Употребляется какъ ласкательное слово въ приложеніи къ мужчинѣ, преимущественно козаку. Ой куди ж ти од'їзжаєш, сизокрилий орле? Мет. 38. 2) Названіе вола съ большими, вертикально поднимающимися рогами, концы которыхъ загнуты назадъ. КС. 1898. VII. 45. Ум. орлик, орличок, орлонько.
Примовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. примо́витися, -влюся, -вишся, гл. Говорить, сказать, вмѣшаться въ разговоръ. В вік не дасть куска хліба ззісти; так, щоб примовився, що ось образи малює добре отой, а ні: я малюю та й тілько. Лебед. у. В військо наряжався, до козачки примовлявся: «Козачко, прошу тебе, як Бога, гляди моєї худоби». Чуб. V. 1171. Тут уже й другі примовились. Мир. ХРВ. 195.
Ряхта, -ти, ж. ? Оце лохвицька ряхта. Ном. № 13947.
Українофильство, -ва, с. Украинофильство.
Харпачка, -ки, ж. Очень бѣдная женщина. Шейк.
Нас спонсорують: