Запада́ти, -до́ю, -єш, сов. в. запасти, -паду, -де́ш, гл. 1) Проваливаться, провалиться. Та бодай тая степовая могила запала. бодай їх слід запав! Пожеланіе смерти. 2) Вваливаться, ввалиться. Пий до дна, щоб очі не запали. 3) Западывать, запасть за что, напр. о щеколдѣ, запирающей дверь. запа́ла кля́мка. Кончилось. Вже по всьому, вже клямка запала. 4) О солнцѣ: заходить зайти за что-либо. Сонечко вже запало за гору. 5) Впадать, впасть во что. Та як коханка сльозу проливає, сльоза ти в могилу мою западає. — в го́лову. Засѣсть въ головѣ. Все сидить, рукою підпершися, все думає... наче думка яка важка запала їй в голову. — в ду́шу, в о́ко, в се́рце. Произвести впечатлѣніе, понравиться. Олена знає того парубка, що їй так у душу запав.
Змерзти, -гну, -неш, гл. Смерзнуть, озябнуть. Шолудиве порося і в Петрівку змерзне. О, та й змерз же я цупко! Зняв шапку, привітався... «Змерз», каже. Дайте нам пироги, бо ми змерзли в ноги.
Пльова, -ви, ж. Родъ игры въ мячъ. Давайте, хлопці грати у пльови.
Поґулати, -лаю, -єш, гл. Одолѣть, осилить. Одна загодована бджола може поґулати десяток незагодованих. Се така наука, що глядіть лишень, чи всякий учитель погула.
Понагачувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и нагатити, но во множествѣ.
Появити, -ся. Cм. появляти, -ся.
Розволожити, -жу́, -жиш, гл. Расшевелить. Я мав не йти на те весілля; коли приходе зять: ходімо, тату, та й ходімо, та се, та оте, — розволожив таки, мусів старістю тьопаться, та ще й далеко. Розволожити душу.
Стебнівка, -ки, ж. Строчка въ шитьѣ. ходити стебнівкою.? Почав ходить «стебнівкою» взад і вперед по подвірї.
Тодішній, -я, -є. Тогдашній, съ того времени. Це ще тодішня молодиця, як я заміж ішла. Як би тодішній собака, то давно б здох.
Ціпура, -ри, ж.
1) Большая палка. Як між собою заведуться, то я й ціпуру покажу: ось я, кажу, вас помирю! Добре разів кільки потяг ціпурою. Cм. ціпуга.
2) Ув. отъ 1 ціп.