Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрімливий
дрімливиці
дрімлюх
дрімлючий
дрімнивиці
дрімниці
дрімота
дрімух
дрімучий
дріпа
дріпло
дріт
дрітарь
дрітовач
дріть
дрічний
дробелява
дробелячів'я
дробина
дробинник
дробинниця
дробити
дробитько
дробівниця
дробовик
дробуватий
дроб'ята
дрова
дровина
дровиняка
дровітник
дровітня
дровник
дровно
дрововоз
дроворуб
дроворубня
дров'яний
дрожачка
дрозд
дроковистий
дроковиця
дропак
дротик
дротина
дротовий
дроточок
дротяненький
дротяний
дротянка
дрохва
дрохвеня
дрохвин
дрохвич
дрохвичка
дрочити
дрочитися
дрочливий
друбак
друбен
друбок
друбушки
друг
другак
другий
другиня
другорядний
друґар
дружба
дружбарт
дружбиненько
дружбити
дружбів
дружбонько
друженька
друженько
дружина
дружити
дружитися
дружитоньки
дружка
дружків
дружко
дружкувати
дружній
дружність
дружно
дружонько
дружчити
друзки
друзь
друзяка
друк I
друк II
друкарня
друкарський
друкарь
друкваниця
друківля
друкований
друкування
друкувати
друкуватися
друлити
друлівник
друляти
друхна
друхніти
дручина
дручок
друччя
дручяга
друшляк
дрюк
дрюкарня
дрючечок
дрючина
дрючище
дрючок
дрюччя
Валашайник, -ка, м. = валашал. Желех.
Винникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть винокуромъ.
Заві́са, -си, ж. 1) Завѣса, занавѣсъ. Левиц. Пов. 52. У церкві на-двоє роздерлась завіса. Чуб. III. 16. Над вікнами висіли з оксамиту та ще з чогось завіси. Стор. МПр. 74. 2) Тесемки, которыми связывается опушка мѣховой шапки (у галицк. мѣщанъ). Шапка на завісах. Гол. Од. 19. 3) Дверная петля. 4) Родъ жерди для развѣшиванія бѣлья. Вх. Зн. 18. 5) = завіс. Вх. Уг. 238.
Зрана нар. Поутру, съ утра. По закутках зрана до вечора стоять діди. Левиц. І. 42.
Морг III, -га и морґ, -га, м. Моргъ, межевая мѣра = 0.57546 гектаровъ. Мав він кілька моргів земельки. Стор. Голка. Чи багато нагорав? — Три морґи до полудня. Грин. III. 327.
Накла́стися, -кладу́ся, -де́шся, гл. Наѣсться, напиться, нажраться. А я горілки так наклався. Алв. 24.
Окромний, -а, -е. = окрімний. Доріжку знаю я окромну. Котл. Ен. V. 44.
Походючий, -а, -е. = походящий. походю́ча ступа. Cм. ступа. Шух. І. 104. 162.
Халамид, -да, м. = халамей. ЕЗ. V. 151.
Хлібити, -блю, -биш, гл. 1) Снабжать хлѣбомъ, давать, посылать хлѣбъ. Хліби нам, Боже, щоб нам було гоже. 2) Пачкать хлѣбомъ. Не хліби ножа. 3) Льстить, угождать. А він хлібить жінці. Могил. у.
Нас спонсорують: