Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрімливий
дрімливиці
дрімлюх
дрімлючий
дрімнивиці
дрімниці
дрімота
дрімух
дрімучий
дріпа
дріпло
дріт
дрітарь
дрітовач
дріть
дрічний
дробелява
дробелячів'я
дробина
дробинник
дробинниця
дробити
дробитько
дробівниця
дробовик
дробуватий
дроб'ята
дрова
дровина
дровиняка
дровітник
дровітня
дровник
дровно
дрововоз
дроворуб
дроворубня
дров'яний
дрожачка
дрозд
дроковистий
дроковиця
дропак
дротик
дротина
дротовий
дроточок
дротяненький
дротяний
дротянка
дрохва
дрохвеня
дрохвин
дрохвич
дрохвичка
дрочити
дрочитися
дрочливий
друбак
друбен
друбок
друбушки
друг
другак
другий
другиня
другорядний
друґар
дружба
дружбарт
дружбиненько
дружбити
дружбів
дружбонько
друженька
друженько
дружина
дружити
дружитися
дружитоньки
дружка
дружків
дружко
дружкувати
дружній
дружність
дружно
дружонько
дружчити
друзки
друзь
друзяка
друк I
друк II
друкарня
друкарський
друкарь
друкваниця
друківля
друкований
друкування
друкувати
друкуватися
друлити
друлівник
друляти
друхна
друхніти
дручина
дручок
друччя
дручяга
друшляк
дрюк
дрюкарня
дрючечок
дрючина
дрючище
дрючок
дрюччя
Бликоторя, -рі, ж. Дойная коза. О. 1862. V. Кух. 36. Cм. блекотора.
Відхибнутися, -нуся, -нешся, гл. Отлучиться на короткое время. Я одхибнувсь кудись, а пастухи кавуни красти. Волч. у.
Крап, -пу, м. Раст. Rubia tinctorum L. ЗЮЗО. І. 134.
Кроквина, -ни, ж. Одно стропило. Волч. у.
Кунштація, -ції, ж. Декораціи, сценическая обстановка. Дія третя. Кунштація та ж. О. 1861. XI. Кух. 29.
Люблязно́ нар. = люб'язно. Котл. Ен. VI. 34.
Налупа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Наколоть, наотбивать (камней). 2) Наковырять.
Пишатися, -шаюся, -єшся, гл. Гордиться. Ляхи мусять пишатись тим, що принадили до свого культурного гурту таких руських людей, як Замойські та Жовковські. К. ХП. 65. Иногда: важничать. Пишається, як корова в хомуті. Ном. 2) Красоваться. Ще на Україні веселі і вольнії пишались села. Шевч. 242.
Спускати, -ка́ю, -єш, сов. в. спустити, спущу, -стиш, гл. Опускать, спустить; опускать, опустить. А ми коні спустимо. Грин. III. 96. Як схоче, то й на гору повезе, а як не схоче, то й з гори спустить. Ном. № 2696. Рушниками, що придбала, спусти мене в яму. Шевч. Да нажени хмару чорнесеньку, да спусти дощик дрібнесенький. Чуб. V. 363. Ізійду я на горбочок, спущу голосочок. Мет. 37. спустити во́ду. Спустить воду, дать ей сбѣжать. Може Москва випалила і Дніпро спустила в сине море? Шевч. спускати луг. Дѣлать щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати. Грин. І. 17.ціну. Сбавлять, сбавить цѣну. Левиц. І. 107.дух. Испускать, испустить духъ, умереть. Ном. № 12838. 2) Отпускать, отпустить. Спусти старця з села, прибуде йому й ума. Ном. № 5787. 3) Случать, случить (животныхъ). 4)на пожарі. Сжигать, сжечь. Моя галера цвіткована, мальована стала вся обідрана, на пожарі спускана. АД. І. 210.
Таскання, -ня, с. Тасканіе. Шейк.
Нас спонсорують: