Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрюччя

Дрю́ччя, -чя, с. соб. Толстыя палки. щоб тебе́ на дрю́ччі ви́несли! — Пожеланіе смерти. Г. Барв. 225.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮЧЧЯ"
Голосник, -ка, м. Отверстіе въ серединѣ деки бандуры, гитары, въ дудкѣ и т. п. КС. 1882. ѴІІІ. 281.
Задрі́па, -пи, об. Забрызгавшійся грязью.
Переплитовічка, -ки, ж. Родъ вышивки. Kolb. І. 48.
Повихожуватися, -жуємося, -єтеся, гл. 1) Откормиться (о многихъ). Годують свині: такі то славні повихожувались. О. 1862. IV. 82. 2) Оправиться отъ болѣзни, выздоровѣть (о животныхъ). І в нас одна овечка пропала з ції хвороби, а ті, Бог дав, повихожувались.
Покаятися, -каюся, -єшся, гл. Покаяться. Покаявся злодій у ягодах. Ном. № 2250.
Полинівка, -ки, ж. Полынная водка. Богодух. у.
Призорити, -рю, -риш, гл. Подстеречь, подсмотрѣть.
Приштрикувати, -кую, -єш, сов. в. приштрикну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Прикалывать, приколоть, пригвоздить. Приштрикнув до землі як жабу. Полт. Взяв рожен і приштрикнув її у потилицю до землі. Грин. II. 163.
Роспотрушити, -шу, -шиш, гл. = рострусити 1. Стала ся томити, де мат гніздо вити: вила бим го вила.... та на ліщинойці; ліщинойку рушит, гніздо роспотрушит, гніздо роспотрушит, діти мі оглушит. Гол. II. 78.
Умоцьовувати, -вую, -єш, сов. в. умоцювати, -цюю, -єш, гл. Укрѣплять, укрѣпить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЮЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.