Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дручяга

Дручя́га, -ги, ж. Ув. отъ II. друк.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУЧЯГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУЧЯГА"
Верхній, -я, -є. Верхній. А зуб як вискочить та в верхню гільку, та й застряв там. Рудч. Ск. I. 130. Верхня щелепа. Міусск. окр.
Вуспятки, -ток мн = успятки.
Готи́цький, -а, -е. Готическій. Церква з тонкою готицькою дзвіницею. Левиц. І. 217.
Губокопи́лка, -ки общ. Тотъ, который часто губи копилить, т. е. сердится или важничает. Конст. у.
Ночівля I, -лі, ж. Ночлегъ.
Опаскуджувати, -джую, -єш, сов. в. опаску́дити, -джу, -диш, гл. = обпаскуджувати, обпаскудити. Тяжкими гріхами опаскудив свою душу. Стор. МПр. 26.
Подихати 2, -ха́ю, -єш, сов. в. подихнути, -ну́, -не́ш, гл. Повѣвать, повѣять. Тільки одна труба, та й та димовая, а з тиєї труби димно подихає. Чуб. V. 342. Наш вік — мов вітерець, що стиха подихає. К. Псал. 319.
Половити 2, -влю́, -виш, гл. Поймать; переловить, выловить. Взяли коника половили. Чуб. V. 799. Коли б половили щуку велику. Рудч. Ск. І. 81. Як рибу в сак, половив. Ном. № 1649. Чи половила вже курчата? Харьк.
Рахкати, -каю, -єш, гл. Квакать. Вх. Уг. 264.
Тупо нар. Тупо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРУЧЯГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.