Біснуватий, -а, -е. 1) Сумасшедшій, бѣсноватый.
2) Употребл. какъ эпитетъ въ значеніи переносномъ: сумасшедшій. Вже ж і Січ їх біснувата жидовою поросла. Ой, дівчино, люблю тебе, не їж хліба — візьму тебе.... Ой козаче біснуватий, нехай не їсть твоя мати. Осадив назад біснуватих коней. Ум. біснуватенький.
Буза, -зи, ж.
1) Татарскій напитокъ изъ проса.
2) Нечистота въ немытой овечьей шерсти. У вовні бузи багато.
3) Осадокъ въ жидкостяхъ.
Ду́рощі, -щей и -щів, ж. мн. Глупости. Йому все дурощі в голові. З серця чоловіка виходять дурощі.
Згусува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Заупрямиться, заартачиться. Згусувалися коні.
Охвітний, -а, -е. Пріятный; удобный.
Питоньки, пи́точки, гл. ум. отъ питки.
Почудувати, -ду́ю, -єш, гл. Пошутить, пошалить. Почудувать захочеться.
Рутвяний, -а́, -е́ = рутяний. Ой вяну я, вяну, як рутв'яна квітка.
Створити, -рю́, -риш, гл. Сотворить, создать. Біг мня створив дівчиною. Ла що-сь мя, Боже, створив на злую годину.
Щербець, -цю, м. Раст. Thumus serpyllum.
