Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

друкарський

Друка́рський, -а, -е. Типографскій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 449.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУКАРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУКАРСЬКИЙ"
Бренькіт, -коту, м. = бринькання. Желех.
Ганчарство, -ва, с. Горшечное ремесло. О. 1862. V. 20. Шух. І. 259.
Грю́княва, -ви, ж. Стукотня. Бісова стукнява та грюкнява. Харьк. у.
Двадньо́вий, -а, -е. Двухдневный. НВолынск. у.
Діверів, -рева, -ве Принадлежащій деверю, девернинъ.
Кльон, -ну, м. Проклятіе. То не огонь наше, то лице Мотрине; то не искри сиплються, — то її кльони й прокльони. Мир. ХРВ. 34.
Пільх, -ха, м. зоол. Arvicola, полевая мышь. Вх. Пч. II. 5.
Поживок, -вку, м. = поживність. Щось мало поживку з сієї мухи. Левиц. І. 147.
Ріпачиння, -ня, с. Стебли отъ рапса. Вх. Зн. 59.
Спуз, -зу м., спуза, зи, ж. = спудза. Угор. Шух. І. 190. Їк згориш, тогді стане спуза. Гн. II. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРУКАРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.