Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дружно

Дру́жно нар. Дружно, въ согласіи. З хазяїном я жив дружно. Стор. І. 228. Ум. дружне́нько. Жили дружненько ті дві жінки, мов би куми або ятрівки. Сніп. 207.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 449.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУЖНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУЖНО"
Гевка, гевси, нар. = гев. Вх. Уг. 232.
Жи́хлий, -а, -е. Подобный, похожій. Вх. Зн. 17.
Лубува́тий, -а, -е. Похожій на луб. Лубуваті овчини. Н. Вол. у.
Мовча́зність, -ности, ж. Молчаливость; молчаніе. Мир. Пов. І. 160.
Носюра, -ри, м. Ув. отъ ніс.
Нуждочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ нужда. 2) Родимчикъ у дѣтей. Канев. у.
Перепалити, -ся. Cм. перепалювати, -ся.
Перестанок, -нку, м. = перестан. без перестанку. Постоянно. Без перестанку я о тім думаю, чи будеш ти моя. Чуб. V. 358.
Сірман, -на, м. Сѣрый волкъ.
Спрожиток, -тку, м. Житье, возможность прожить. Зросту, слави, пам'яти, спрожитку сподівались. Мет. 348.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРУЖНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.