Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дружитися

Дружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) = дружити 1. Слабий з дужим не борись, голий з багатим не дружись. Ном. № 1417. 2) Жениться. Не хтів а ні дружитись, а ні дома жити — чумакував. МВ. І. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 448.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУЖИТИСЯ"
Безкритичний, -а, -е. Не провѣренный критикой, лишенный критики. К. Кр. 34.
Достемені́сінько нар. Точнехонько такъ.
Задо́сить нар. Совершенно достаточно, больше чѣмъ достаточно. Торік було садовини задосить. Н. Вол. у.
Кладь, -ді, ж. кладі да́ти = кладу дати. Ну, наші парубки дали йому такої кладі, що не скоро вичухається. Харьк. у.
Курявиця, -ці, ж. = курява. Желех.
Повиписувати, -сую, -єш, гл. Выписать (во множ.).
Припасти 2 Cм. припасати.
Тася, -сі, ж. Дѣтск. утка. Шейк. Ум. таська, тасінька, тасічка.
Трускання, -ня, с. Трескъ, хрустѣніе. Шейк.
Тьоророх меж. для выраженія пѣнія соловья. Ой у саді соловейки тьох-тьоророх. Чуб. V. 643.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРУЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.