Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дружчити

Дру́жчити, -чу, -чиш, гл. Быть дружкою. Дружечка пишненька.... не дружчила нікому, перший раз ся придало і то ся не вдало. О. 1862. IV. 6. Cм. дружкувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 449.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУЖЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУЖЧИТИ"
Бондарище, -ща, м. Ув. отъ бондарь.
Зарі́бниця, -ці, ж. Женщина, живущая заработками, работница. Желех.
Зацупі́ти, -пі́ю, -єш, гл. Одеревенѣть, лишиться гибкости. Від холоду пальці зацупіли.
Кежінь, -ня, м. Тяжесть, бремя. Єкий кежінь мі на душі, головки не зведу. Гол. III. 11.
Корононька и короночка, -ки, ж. Ум. от. корона.
М'ясни́й и мнясни́й, -а, -е. Мясной.
Пошевцювати, -цюю, -єш, гл. Позаниматься портняжествомъ.
Старкуватий, -а, -е. Старообразный. Старкувата жінка.
Уклочитися, -чуся, -чишся, гл. Говорятъ о хлѣбныхъ всходахъ, когда они растутъ такъ густо, что былинка за былинку запутывается. Хліб добре вклочився. Харьк. у.
Червачок, -чка, м. Ум. отъ червак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРУЖЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.